Щороку в національному природному парку "Холодний Яр" на Чигиринщині, проводять облік диких тварин. Серед них — лосі, олені, козулі та кабани. У порівнянні з 2025 роком, популяція зросла на 25 відсотків.
Про це Суспільному розповів виконувач обов’язків директора Богдан Легоняк. З його слів, аби порахувати звірів та зафіксувати будь-які зміни, працівники та волонтери ходять їхніми стежками, вистежують та виганяють на відкриті ділянки лісу.
Місцевий житель В’ячеслав Міхович допомагає вести облік диких тварин понад двадцять років. На папері він записує кількість звірів, стать та вік.
"Одні люди заходять із криками, б'ють по деревах палками і наганяють тварин на нас. Ми вишиковуємося по дорозі і рахуємо дичину, яка вискакує, ведемо так обрахунок. З однієї такої загонки у нас був один кабан і вісім косуль, а з другої — один орел і 11 козуль", — розповів В’ячеслав Міхович.
Допомагають також студенти Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького спеціальності "Екологія". Для четвертокурсниці Марії Матіюк таке спостереження за тваринами не просто прогулянка, а науково-дослідна робота:
"Мені завжди цікаво робити якісь нові дослідження. Це взагалі мій перший досвід, особливо по зимовому лісі ходити. Плюс у мене тема диплома збігається з цим дослідженням. Це дуже гарний досвід. Мені подобається".
Після обліку тварин підгодовують, розповів начальник науково-дослідного природоохоронного відділення "Креселецьке" Руслан Заєць. Він розвішує по деревах віники з липи. Попередньо їх замочили в солі, бо тваринам узимку бракує мінералів, особливо натрію:
"Ми самі їх в’язали влітку. Розвішуємо по території, у тих місцях, де ми знаємо і бачимо, що ходять дикі тварини. Там видно, що порито, походжено".
Біля іншої годівниці розкидають кукурудзу: це для підгодівлі диких свиней, пояснив Руслан Заєць.
Також кладуть сіль:
"Коли іде дощ або тане сніг, сіль розмокає і ропа, концентрований розчин солі стікає по цьому дереву і тоді звірі приходять, облизують", — пояснив пан Руслан.
З його слів, десять таких годівниць облаштували на території нацпарку:
"Якоїсь фіксованої періодичності немає. Залежно від того, яка погода. Дивимося, як швидко вони з'їдають".
Площа національного природного парку "Холодний Яр" — майже сім тисяч гектарів, розповів виконувач обов’язків директора Богдан Легоняк.
"Досить гарні показники, особливо у козуль. Їх тут найбільше. Але ми вже бачимо, що у нас на фотопастках є і олені, і лось, і дикий кіт. Це червонокнижний вид. Ну і звісно, зараз збільшується чисельність диких свиней. Обліки ми проводимо раз у рік методом шумового загону".
Також збирають інформацію в місцях, де встановлені фотопастки і маршрутним методом проходу по слідах, додав пан Богдан:
"Всі ці три речі складаємо докупи і вираховуємо, є спеціальні формули. Так приблизно знаємо чисельність тварин".
