Керівник одного з агропідприємств Черкащини Петро Євич працює у сільському господарстві понад пів століття. Свою галузь називає лабораторією просто неба. З його слів, жоден рік, як і 2025, не був ідеальним, тож разом з агрономами навчилися приймати погодні "сюрпризи", пристосовуватися до кліматичних змін, а останні чотири роки ще й працювати в умовах війни.
Як все це вплинуло на врожайність та загальну ситуацію з продовольством Петро Євич розповів Суспільному.
Агроном Сергій Гриневич працює він на одному з господарств Звенигородщини. Розповів, що хоч похвалитися рекордним врожаєм цьогоріч не можуть, проте зерна у сховищах — вдосталь:
"Пшениця в нас в цьому році показала врожайність в районі 94 центнерів з гектара. Це практично, як кукурудза в хороший рік".
Утім сама кукурудза цьогоріч вродила посередньо. Як і соняшник та соя. І на це здебільшого вплинула погода, додав агроном. Зокрема, дефіцит опадів. Він був і в період сівби, і в період активного росту рослин, зазначив Сергій Гриневич:
"У першій половині року трохи були дощі, а в другій половині два місяці не було ні краплі дощу".
І така засуха у червні та липні була по всій Черкащині, пояснила провідна агрометеорологиня обласного гідрометцентру Тетяна Базаєва. Це вплинуло і на інші зернові та зернобобові.
"Якраз було цвітіння соняшнику, сої, формувався корінь. Тож маємо наслідки — найменш низький врожай за останні десять років", — прокоментувала Тетяна Базаєва.
І це закономірно. Через брак вологи посохли корені багатьох культур, розповів директор господарства Петро Євич.
"Всі ці корінці відмерли, і в нас вийшла дуже складна ситуація — великий стрес на кукурудзі, соняшнику. Якщо з попереднім роком порівнювати, то падіння майже у два рази відбулося".
Те ж саме, додав Сергій Гриневич, із соєю:
"У нас — німецька селекція, хоч невеликі були опади – в районі 13 тонн зібрали. Окрім сої в нас зберігається кондикційний, повністю відкалібрований посівний матеріал ярої пшениці, який уже готовий до відправлення".
Відправлятимуть відбірне, виповнене зерно в інші українські господарства. Так і зароблять, і "виручать" фермерів з інших регіонів. Адже не всі змогли його виростити і вчасно зібрати, додав Петро Євич:
"Якщо ви знаходитеся на заході України, там високий врожай, і я кажу: от вам добре. Вони кажуть: так, у полі врожай, проте ми не можемо зібрати, бо дощі пішли осінню. Коли я веду розмову з людьми із Запорізької, Дніпропетровської областей вони кажуть: так, прибутково, але у нас все згоріло. Ми нічого не отримали".
Але в цілому середня врожайність в українських господарствах цьогоріч непогана, зазначила оглядачка аграрних ринків Лариса Гук:
"Цього року ми маємо гірший врожай соняшнику і якщо на загальний вал, то там і зернових менше. Але все залежить від конкретного господарства. Для когось і дві тонни достатньо, а для когось три з половиною тонни замало. Те, що говорять самі фермери, найбільш ліквідна культура цього року як і останні років десять — це соняшник. І всі роблять ставку на соняшник".
Чи вирощувати й надалі кукурудзу, додала Лариса Гук, багато фермерів ще не вирішили:
"З ависока вологість і потрібні додаткові витрати на сушку. Багато хто починає розглядати сою чи кукурудзу. Вже більшість виробників кажуть, що площі під соєю плюс-мінус вже сформувалися, десь буде два мільйони гектарів".
Нині у селі Квітки теж прораховують, що краще посадити у наступному році. Але прогнозувати щось складно, прокоментував Петро Євич:
"Сільське господарство — це лабораторія просто неба. Якщо врожаю нема, то є ціни. А якщо врожай високий, то цін немає".
А ще, додав він, не слід забувати про війну і загрози з неба. Тож нині, з його слів, приводу для паніки немає. У сховищах достатньо зерна, а на полях зростає хороша озимина. І якщо погода не підведе, є всі передумови для високого врожаю улітку 2026 року.
"На пшениці немає ніяких ушкоджень ніякими шкідниками", — зазначив Петро Євич. Зараз треба, щоб погода дала трішки невеличкий приморозок, щоб закінчилася вегетація і рослини почали підготовку до зими. Якщо не буде ні снігу, ні морозу, то з другої сторони виграють ті, хто обсіявся у листопаді соняшником, ячменем озимим і озимою пшеницею. А нам прийдеться трошки більше проконтролювати азотом, щоб підкормити наші озимі культури", — пояснив Петро Євич.
Але попри все у їхньому господарстві сіяли і будуть сіяти, прокоментував Петро Євич. Адже відчувають відповідальність за продовольство і безпеку країни в цілому.
"Багато наших працівників сьогодні захищають нашу батьківщину на фронті. Наше завдання підтримувати і Збройні сили України, конкретні частини, конкретних людей. Це завдання ми теж з честю виконуємо. І вважаємо своїм обов’язком. Якщо не буде тилу, у нас не буде підтримки фронту", — зазначив Петро Євич.
