Тактильні 3D моделі, книги та посібники — понад пів сотні матеріалів протягом восьми років виготовили черкаські студенти та передали учням спеціальної школи з порушенням зору.
Макети використовують на уроках географії, історії та під час корекційних занять, аби діти могли вивчати довкілля через дотик, розповіла Суспільному заступниця директора з виховної роботи Черкаської спеціальної школи Наталія Коваль.
На уроці географії школярі вивчають тему «Ландшафти» за допомогою тактильних макетів. За словами дев’ятикласника Максима Рогового, 3D-макет допомагає краще орієнтуватися в темі:
"У реальному житті, ми не завжди можемо побачити якісь гірські ландшафти, а на макеті ми можемо з легкістю їх роздивитися".
Такі макети використовують під час вивчення географії, історії, соціально-побутового орієнтування, розповіла заступниця директора з виховної роботи спеціальної школи Наталія Коваль. Замовляють їх на кафедрі дизайну державного технологічного університету:
"Це для нас не іграшки, а дидактичний навчальний матеріал. Макети для нас надзвичайно цікаві, актуальні, тому що в закладі навчаються діти з порушенням зору. Це є такий невидимий місточок від світу, коли людина бачить, і до світу дотику, коли людина, дитина в процесі навчання може доторкнутися до макета, і уявляти собі той чи інший матеріал".
Студентка університету Ірина Дудіна виготовила для уроку біології інтерактивний анатомічний макет людини.
"На макети всі тут органи можна виймати, тобто діти можуть взяти, вийняти, роздивитися і покласти назад. Робота виконана з піноплексуПіноплекс — .. Також акрилові фарби, лак і шпаклівка по дереву".
Черкаський державний технологічний університет співпрацює із спеціальною школою з 2017 року, розповіла завідувачка кафедри дизайну Інна Яковець. Якими мають бути макети, консультують учителі школи:
"Виникла ідея, що ми можемо зробити корисне, що наші студенти можуть бути корисними дітям меншого віку. Ми хотіли реальними силами допомогти їм створювати тактильні посібники, які б дали їм змогу навчитися, орієнтуватися в цьому світі".
