У чотирьох громадах на Черкащині питна вода не відповідає нормам за санітарно-хімічними показниками.
Про це свідчать результати досліджень, проведених із 17 по 21 листопада, повідомив Суспільному головний державний санітарний лікар області Володимир Папач.
Як розповів Володимир Папач, фахівці відібрали із джерел та мереж централізованого водопостачання та дослідили 142 проби питної води за мікробіологічними показниками та 122 — за санітарно-хімічними.
"Відхилення від гігієнічних вимог за мікробіологічними показниками виявлено у двох пробах на водогонах сіл Красенівка та Привітне Чорнобаївської ТГ (загальні коліформи)", — розповів медик.
У чотирьох громадах на Черкащині знайшли відхилення від норм за санітарно-хімічними показниками.
"У семи пробах фахівці виявили відхилення за санітарно-хімічними — на водогонах села Красенівка Чорнобаївської територіальної громади (залізо, амоній), комунальному підприємстві «Джерело» села Вознесенське Вознесенської територіальної громади (забарвленість), комунальному підприємстві «Добробут» села Гельмязів Гельмязівської територіальної громади (забарвленість, залізо, марганець), комунальних підприємствах «Тясмин» села Косарі Кам’янської територіальної громади (амоній)", — деталізував Володимир Папач.
Про результати досліджень поінформовано Головне управління Держпродспоживслужби у Черкаській області, голів зазначених територіальних громад, направлені відповідні пропозиції керівникам водогонів щодо проведення необхідних профілактичних заходів.
Будь-яких ускладнень санітарно-епідемічної ситуації, спалахів інфекційних захворювань, пов’язаних із питною водою та питним водопостачанням на території області не зареєстровано.
Будь-яких ускладнень санітарно-епідемічної ситуації, спалахів інфекційних захворювань, пов’язаних із питною водою та питним водопостачанням на території області не реєстрували.
Чим небезпечне залізо у воді
Залізо є природним мінералом, який часто зустрічається у воді. Його надлишок у питній воді може мати негативний вплив на здоров'я, розповіла Суспільному заступниця генерального директора Черкаського обласного центру контролю та профілактики хвороб Наталія Видра.
"Черкаська область має поклади залізо-марганцевих руд, через що і марганець, і залізо (а часто і обидва ці мінерали разом) зустрічаються у питній воді. Основні родовища зосереджені в центральній та південній частині області, зокрема, в межах Черкаського, Золотоніського та Уманського районів", — пояснила фахівчиня.
За її словами, вміст заліза вище встановлених гігієнічних норм надає воді неприємний металевий смак і запах.
"Така вода може мати іржавий, бурий або чорнуватий відтінок, що робить її непридатною для споживання", — додала Наталія Видра.
За словами фахівчині, норма вмісту заліза, згідно з ДСанПіН 2.2.4-171-10, у питній воді водогонів, фасованій воді становить не більше 0,2 мг/л, у воді криниць, свердловин, каптажів — не більше 1,0 мг/л.
Тривале вживання питної води з надмірним вмістом заліза може спричинити:
- нудоту, біль у животі, метеоризм;
- сухість, ламкість волосся, сухість шкіри, подразнення та алергічні реакції;
- втому, слабкість;
- закрепи або діарею.
Методи очищення води від надлишків заліза
За словами Наталії Видри, у домашніх умовах можливо застосовувати метод відстоювання води або аерації (окиснення киснем).
"Питну воду зберігають у хімічно інертному посуді (ємності з нержавіючої сталі, емальованих відрах тощо). Метод полягає у насиченні питної води киснем повітря. При цьому двовалентне залізо (розчинне у воді) окиснюється до тривалентного (нерозчинного у воді). У результаті залізо окислюється та перетворюється на нерозчинний іржавий осад у вигляді нальоту", — пояснила фахівчиня.
На підприємствах питного водопостачання ефект знезалізнення може досягатися шляхом розбризкування води з метою аерації у спеціальних пристроях — градирнях. При цьому осад збирається у спеціальному відстійнику або затримується на фільтрі.
Можливий і метод хімічного окислення, додала Наталія Видра:
"Для прискорення процесу окислення застосовують реагенти, такі як гіпохлорит натрію, перманганат калію або озон. Вони швидко переводять залізо до нерозчинної форми, у формі осаду. Після цього воду пропускають через фільтр, який затримує осад".
У деяких випадках застосовують іонний обмін. У такому випадку застосовують гранульовані іонообмінні смоли, які замінюють іони заліза на іони натрію.
"Такий метод ефективний для води з помірним вмістом заліза. Деякі іонообмінні смоли здатні видаляти марганець разом із залізом та іншими металами. Це ефективно для води зі змішаними забрудненнями", — розповіла Наталія Видра.
Також вона розповіла про те, як застосовують для очищення води мембранні технології:
"Зворотний осмос або нанофільтрація допомагають повністю видалити залізо разом з іншими домішками. Це високоефективний, але затратний метод, який часто використовують для очищення питної води в домашніх умовах".
Також, додала вона, можна застосовувати фільтрацію:
"Це використання фільтрів із каталітичними матеріалами (наприклад, діоксид марганцю). Також для покращення якості води використовують вугільні фільтри".
