У Золотоноші на Черкащині 1 листопада відбулася акція-нагадування про зниклих безвісти і полонених захисників "Між небом і землею". Такий захід у місті організували втретє.
У ньому взяли участь близько ста п’ятдесяти людей, повідомила кореспондентка Суспільного Віта Кавун.
Зібрання розпочалося із загальнонаціональної хвилини мовчання — о дев'ятій годині ранку.

Проведення таких акцій у Золотоноші ініціює громадська організація "Сила в тобі". Її учасниця Яна Петрик розповіла, що рідні зниклих безвісти і полонених військових координуються через соцмережі. Вона особисто розшукує свого чоловіка:
"Сьогодні акція проходить втретє у нашому рідному місті. Ми маємо групи у соцмережах, зв’язуємось між собою. Я вважаю, що такі події дуже важливі. Я була на обміні полоненими і чула, як хлопці говорили, що їх зігрівали слова про те, що за них виходили люди, поки вони перебували в неволі. У будні ми на роботах, але ж є суботи. Ми виходимо, об’єднуємося, добиваємося. І будемо це робити, поки всі наші дорогі люди не повернуться додому. Я чекаю свого чоловіка", — сказала вона.

Також пані Яна додала, що людей приходить з кожним разом все більше і більше.
Із села Богодухівка до Золотоноші приїхала Оксана Коваленко — дружина Юрія Коваленка. Військовий зник понад півтора року тому:
"Пропав узимку 2024 року. Пройшов навчання, воював на Донеччині. На позиції вийшов всього двічі — і зник безвісти. Він хороший, ніхто про нього слова кривого не скаже. Ми віримо, що він повернеться. Сили чекати дають надія й діти".

Свого рідного брата, 38-річного Віктора Бондаря сподівається дочекатися пані Наталія. Він зник на Курщині:
"Мій брат служить у десантно-штурмових військах. Зник у червні 2025 року. Вдома його чекають син і донька. Ми надсилаємо запити, шукаємо його. Сподіваємося лише на краще. І дуже любимо його".

Тата 23-річної Анни Сидоренко із Золотоноші мобілізували навесні. У серпні він зник на Покровському напрямку під час першого бойового виходу.
"Мені говорять побратими і командування, що тато загинув. Але я не буду в це вірити, я його чекаю, хочу, щоб він побачив своїх онуків, побавився з ними", — розповіла вона.
Такі акції проводитимуть і надалі, зазначила Яна Петрик.



