У декількох селах Чорнобаївської громади на водогонах питна вода не відповідає нормам за санітарно-хімічними та мікробіологічними показниками.
Про це свідчать результати досліджень, проведених із 13 по 17 жовтня, розповів Суспільному розповів головний санітарний лікар області Володимир Папач.
Як розповів Володимир Папач, фахівці відібрали та дослідили 108 проб питної води за мікробіологічними показниками та 76 — за санітарно-хімічними із джерел та мереж централізованого водопостачання:
"Відхилення від гігієнічних вимог за мікробіологічними показниками виявили в одній пробі на водогоні села Новоукраїнка, Чорнобаївської територіальної громади — загальні коліформи".
Також у трьох пробах виявили відхилення від норм за санітарно-хімічними показниками.
"На водогонах села Лукашівка, Чорнобаївської ТГ — інтенсивність запаху, залізо, амоній, каламутність та села Новоукраїнка, Чорнобаївської ТГ, йдеться про амоній".
Як зазначив лікар, про результати досліджень поінформували Головне управління Держпродспоживслужби у Черкаській області.
"Голові Чорнобаївської територіальної громади направлено відповідні пропозиції щодо проведення необхідних профілактичних заходів.
Що таке коліформи і ентерококи
Заступниця генерального директора Черкаського обласного центру контролю та профілактики хвороб Наталія Видра пояснила, чи можуть викликати хвороби коліформи і ентерококи та що означає їх наявність у воді.
"Загальні коліформи — це група бактерій, що природно живуть у навколишньому середовищі, зокрема, у ґрунті та на рослинності. Вони належать до групи санітарно-показових, що використовують для оцінки якості води, продуктів, повітря тощо. Їх присутність вказує на можливе забруднення середовища, хоча самі вони не є безпосередньо патогенними, тобто зазвичай не викликають ніяких захворювань", — зазначила медикиня.
Ентерококи — це види мікроорганізмів, які також відносять до групи санітарно-показових, додала Наталія Видра.
"Вони зазвичай походять із кишківника теплокровних — людей і тварин. Оскільки вони завжди присутні в організмі, то зазвичай не викликають захворювань, проте їх наявність у питній воді вказує на можливе антропогенне забруднення питної води, що є більш небезпечним та потребує проведення профілактичних заходів у водогінній системі", — пояснила вона.
Якщо у воді виявляють загальні коліформи та ентерококи, це може свідчити про:
- недоліки у системі водопідготовки та очищення води, забрудненість фільтрів тощо;
- наявність застійних явищ у розподільній мережі водогону, особливо на тупикових ділянках, водогінних мережах будинків, що мають підкачку, водонапірних баках тощо;
- потрапляння зовнішніх забруднень у систему водопостачання (наприклад, через пошкодження труб або резервуарів, проведення ремонтних робіт).
Чим небезпечні марганець і залізо у воді
Марганець і залізо є природними мінералами, які часто зустрічаються у воді, а їх надлишок у питній воді може мати негативний вплив на здоров'я, розповіла Суспільному заступниця генерального директора Черкаського обласного центру контролю та профілактики хвороб Наталія Видра.
"Черкаська область має поклади залізо-марганцевих руд, через що і марганець, і залізо (а часто і обидва ці мінерали разом) зустрічаються у питній воді. Основні родовища зосереджені в центральній та південній частині області, зокрема, в межах Черкаського, Золотоніського та Уманського районів", — пояснила фахівчиня.
За її словами, вміст марганцю та заліза вище встановлених гігієнічних норм надає воді неприємний металевий смак і запах.
"Така вода може мати іржавий, бурий або чорнуватий відтінок, що робить її непридатною для споживання", — додала Наталія Видра.
Норматив вмісту марганцю, згідно з ДСанПіН 2.2.4-171-10, у питній воді водогонів, фасованій воді становить не більше 0,05 мг/л, у воді криниць, свердловин, каптажів — не більше 0,5 мг/л.
Тривале вживання питної води з надмірним вмістом марганцю може спричинити в деяких людей:
- втому, слабкість, тривожність;
- тремор м'язів, болі в суглобах.
Норма вмісту заліза, згідно з ДСанПіН 2.2.4-171-10, у питній воді водогонів, фасованій воді становить не більше 0,2 мг/л, у воді криниць, свердловин, каптажів — не більше 1,0 мг/л.
Тривале вживання питної води з надмірним вмістом заліза може спричинити:
- нудоту, біль у животі, метеоризм;
- сухість, ламкість волосся, сухість шкіри, подразнення та алергічні реакції;
- втому, слабкість;
- закрепи або діарею.
Методи очищення води від надлишків заліза та марганцю
За словами Наталії Видри, у домашніх умовах можливо застосовувати метод відстоювання води або аерації (окиснення киснем).
"Питну воду зберігають у хімічно інертному посуді (ємності з нержавіючої сталі, емальованих відрах тощо). Метод полягає у насиченні питної води киснем повітря. При цьому двовалентне залізо (розчинне у воді) окиснюється до тривалентного (нерозчинного у воді). У результаті залізо і марганець окислюються та перетворюються на нерозчинний іржавий осад у вигляді нальоту", — пояснила фахівчиня.
На підприємствах питного водопостачання ефект знезалізнення може досягатися шляхом розбризкування води з метою аерації у спеціальних пристроях — градирнях. При цьому осад збирається у спеціальному відстійнику або затримується на фільтрі.
Можливий і метод хімічного окислення, додала Наталія Видра:
"Для прискорення процесу окислення застосовують реагенти, такі як гіпохлорит натрію, перманганат калію або озон. Вони швидко переводять залізо і марганець до нерозчинної форми, у формі осаду. Після цього воду пропускають через фільтр, який затримує осад".
У деяких випадках застосовують іонний обмін. У такому випадку застосовують гранульовані іонообмінні смоли, які замінюють іони заліза на іони натрію.
"Такий метод ефективний для води з помірним вмістом заліза. Деякі іонообмінні смоли здатні видаляти марганець разом із залізом та іншими металами. Це ефективно для води зі змішаними забрудненнями", — розповіла Наталія Видра.
Також вона розповіла про те, як застосовують для очищення води мембранні технології:
"Зворотний осмос або нанофільтрація допомагають повністю видалити залізо та марганець разом з іншими домішками. Це високоефективний, але затратний метод, який часто використовують для очищення питної води в домашніх умовах".
Також, додала вона, можна застосовувати фільтрацію:
"Це використання фільтрів із каталітичними матеріалами (наприклад, діоксид марганцю) для видалення марганцю та заліза. Також для покращення якості води використовують вугільні фільтри".
Амоній у воді
Перевищення вмісту амонію у воді питній свідчить про потрапляння до водогонів або джерел водопостачання забруднень органічного походження, що несе певні ризики для здоров’я людини та стану водогінних мереж, розповіла заступниця генерального директора Черкаського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України Наталія Видра.
"Амоній сам по собі є безпечним у невеликих кількостях, оскільки це природна сполука, яка присутня в навколишньому середовищі, організмах і навіть у продуктах харчування".
Проте, при високих рівнях амонію та постійному надходженні в організм людини він може спричиняти:
- подразнення слизових оболонок шлунково-кишкового тракту;
- нудоту, блювання, біль у животі;
- у важких випадках – порушення роботи печінки, нирок та нервової системи, розповіла фахівчиня.
"Особливо чутливі діти, вагітні жінки та люди з хронічними захворюваннями нирок. Вода з високим вмістом амонію має неприємний запах (рибний, затхлий), металевий присмак, може бути мутною і тому, як правило, її не вживають через такі непривабливі органолептичні показники".
Амоній також спричиняє корозію труб і розвиток біоплівок у мережах водопостачання, що погіршує їх санітарний стан, додала Наталія Видра.
