Ветеран війни Сергій Чураєв із Золотоноші свій перший контракт підписав 11 років тому. Став прикордонником, брав участь в антитерористичній операції. Далі, вже під час повномасштабного вторгнення, була оборона Київщини, а два роки тому він повернувся додому.
У цивільному житті знайшов справу, що відволікає від спогадів, — разом із дружиною Юлією розвивають власну справу — магазин аніме-товарів, розповів він Суспільному.
Виготовляти друковану продукцію подружжя розпочало п’ять років тому. З часом завдяки гранту, який отримали у 2023-му, бізнес розширили, й він переріс у повноцінну торгову точку.
"Я хотіла лише просто спробувати, бо чомусь думала, що в мене не вийде. Вирішила просто на пару тисяч гривень замовити товарів. Думала, що якщо продам, то закуплю ще, а якщо ні, то собі залишу. І так вийшло, що все пішло-пішло, магазинчик поступово розвинувся до інстаграм-магазину, до сайту", — розповіла Юлія.
Більшість часу доводилося працювати самій, адже чоловік — військовий, тому часто був далеко від дому, додала вона.
Сергій підтримував дружину, хоча основною його роботою була армія. Після закінчення коледжу у 2014 році він пішов на контрактну службу. Йому тоді виповнилося 19:
"Відучився в навчальному центрі підготовки прикордонників. Потім мене направили для проходження служби в Західне регіональне управління Держприкордонслужби. І вже звідти, після підготовки, ми поїхали в зону АТО — виконувати бойові завдання. Це вже був кінець 2015 року — початок 2016-го. Я був на той час молодшим сержантом, молодим командиром БТР-80".
Служив у тогочасній зоні АТО, ніс бойові чергування на адмінмежі з Кримом, тренувався на полігонах. У 2018-му знову підписав контракт і став служити у військовій частині в Золотоноші, де оцінили його бойовий досвід. Тоді поїхав на схід України — із зенітниками:
"Це була друга моя поїздка в АТО. Це вже там почали потихеньку перейменовувати АТО в ООС. Там ми більше були ніж в АТО — чи сім, чи вісім місяців. Потім — на Херсон".
Восени 2021 року строк дії контракту завершився. Сергій разом із дружиною почав розвивати власну справу. Спочатку взялися виготовляти друковану продукцію, розповіла дружина.
"Я хотіла лише просто спробувати, бо чомусь думала, що в мене не вийде. Але так вийшло, що все пішло-пішло, і магазинчик поступово розвинувся до інстаграм-магазину, до сайту", — розповіла Юлія.
У перший день повномасштабного вторгнення її чоловік знову став на захист України.
"Через певний час я вже був у військкоматі по формі. А трохи пізніше, в той же день, — у своїй військовій частині.Через днів три-чотири дні вже відправили на позиції під Ірпінь, на виконання завдання", — зазначив ветеран.
Разом із побратимами вони працювали на Київщині — збивали російські цілі в небі. Хоча через втому робити це було складно:
"Тобто поспати годину, максимум дві, це було б розкішно. У нас була або готовність, або бойова робота. До 25 березня наш підрозділ знищив 50 повітряних цілей. Це по дві цілі в день. Але тоді в пріоритеті були саме літаки, вертольоти і крилаті ракети. А далі я просто не рахував".
Росіяни обстрілювали позиції української армії з артилерії, смерчів, авіації, додав ветеран.
"Було відчуття, що я можу не повернутися, м'яко кажучи. На той момент не на нашу користь усе було. Але ми їм насипали в душі, це, звісно, так. Їх на той момент настільки багато було, що в нас реально був дефіцит зі зброєю".
Сергієві довелося стати свідком прямого влучання керованого снаряда. Декількох його побратимів поранило. А солдата, якого він витягував із місця удару, врятувати не вдалося, — він помер у лікарні:
"Вибух був настільки потужний, що зачепило трьох. І от в цей момент нас загинув".
Сергій звільнився зі служби два роки тому, аби наглядати за батьком з інвалідністю.
Завдяки державному гранту, який отримали у 2023 році, сімейний бізнес розширили. Нині робота в магазині поруч із дружиною допомагає йому рятуватися від спогадів про війну, розповів ветеран. Нині подружжя має нові ідеї та планує розширювати асортимент товарів.
"Ось нещодавно купили обладнання для виготовлення значків у формі сердечок, які в нас клієнти дуже давно просили. Тепер їх робимо. І ще багато чого можна закупити в майбутньому, багато чого придумати", — розповіла Юлія.
