Черкасець Сергій Мак брав участь в бойових діях на Донеччині, нині ж опанував нових фах та підтримує здоровий спосіб життя. Розповів, що не міг не піти захищати Україну, тож став добровольцем.
Сергій Мак – військовий у третьому поколінні. На схід у 2014-му пішов добровольцем. Тепер пригадує пробитий уламками метал, зруйновані будинки та скалічені людські життя. Сховатися від обстрілів тоді можна було лише в бліндажі.

Боєць розповів, що все почалося 2014-го у Черкасах. Із друзями почув, що в обласному військкоматі набирають добровольчий батальйон "Черкаси". Тоді й вирішив їхати захищати Україну.
"Тоді був 14-й рік, буремні події. Потім почались бойові дії на сході. Ми з хлопцями після роботи ходили, шукали, де б допомогти".
На схід Сергій поїхав добровольцем.
"Спочатку виконував бойове завдання з захисту кордонів Придністров’я. Батальйон «Черкаси» – це єдиний батальйон з українських добровольчих батальйонів, який своїм ходом, не втративши жодної одиниці техніки, перейшов через усю Україну, зробив марш-бросок з Придністров’я на схід. Я вважаю, покликання кожного чоловіка, коли нападають – захищати".
Читайте також: "Там не було філософських розмов, як у "Кіборгах": історія черкащанина-добровольця
За словами Сергія, найтяжчим був 2014-й. Тоді їхали й не знали, чого очікувати. Всі знали що йде війна, всі прагнули захищати Батьківщину. Всі йшли в зону АТО, але ніхто ще нічого не знав.
В антитерористичній операції чоловік брав участь більше року. Кітель із нагрудними знаками, фото побратимів, вирв від обстрілів та бойових завдань – згадка про ті часи.

За словами Сергія, одна світлина є особливою – на ній він стоїть біля танка, на якому написав ім'я дружини:
"За дружинами ми дуже сумували. Усю техніку називали іменами жіночими".
Доброволець розповів, що дружина Наталія – його натхненниця і підтримка. Жінка ж каже – чоловіком пишається:
"Не кожен може піти і захищати. Багато хто займає позицію «кому воно треба», але все ж є люди, які пішли".
Читайте також: Молитвою і добрим словом: у Черкасах вшанували пам'ять загиблих добровольців

Сергій розповів, що нині робить все, аби підтримати здоровий дух – гуляє в лісі та влаштовує пробіжки з сином попри поранення ніг, а в будні працює в декораційному цеху черкаського драматичного театру. Нині Сергій з колегами створює декорації до вистави "Украдене щастя". Розповів, що любить свою роботу, оскільки навчився столярної справи і потрапив у дружній колектив.
Із побратимами тепер зустрічається в Черкасах. Тим, хто зараз захищає Україну на сході, бажає стійкості духу і не втрачати своє я.
Повне відео: