П’ятирічного кота на прізвисько Нік місяць тому евакуювали до Черкас із Донеччини. Під час обстеження в нього виявили вірус імунодефіциту.
Нині для Ніка шукають родину, яка зможе ним опікуватися, розповіла Суспільному зооволонтерка, керівниця фонду "Доброкіт" Яна Тябут.
Ветеринарний лікар Олексій Чиженко жартома Ніка "страхом району" — за його розміри та лапи.
"Нік такий, душа компанії, він завжди радий бачити, коли ми приходимо, завжди підходить до кліточки. Він перший відкликається, ніби каже: я тут, у мене все добре, випускай мене, погладь".
У серпні волонтери організації "UAnimals" евакуювали Ніка до Черкас. Вивезти кота з Донеччини попросив військовий, який про нього дбав. Тоді, попри задовільний зовнішній вигляд, одразу звернув увагу на незосереджений погляд Ніка та запідозрив контузію, розповів пан Олексій:
"Спочатку була дезорієнтація, він не відразу навіть вчасно заходив в рамки своєї клітки. Наслідки бойових дій у нього лишаються, бо коли чує звуки літаків, то він дуже реагує".
Щоб визначити загальний стан здоров’я тварини довелося провести додаткові обстеження, зазначила волонтерка Яна Тябут. Саме тоді аналізи крові виявили вірус імунодефіциту.
"Вірус імунодефіциту — це така штука, — невиліковна. Цей вірус не має нічого спільного з людським вірусом. Тобто від кота ми заразитися не можемо. Скоріше за все, що він захворів на нього в бійках, тому що він передається саме через кров, через укуси", — зазначила волонтерка.
При цьому захворюванні імунна система тварини вразлива до вірусів, пояснила вона. Тому такі коти потребують додаткового догляду та прийому медичних препаратів, завдяки чому можуть жити повноцінно:
"Треба дбати про чистоту простору, де живе котик, обов'язково все дезінфікувати, мити, як для себе. В цілому нічого нового, але потрібно трошки уважніше ставитися до простору, щоб він не нервувався і був спокійним".
Із котами, які мають такий діагноз, працювали і раніше, додала Яна Тябут. Рік тому у серпні 2024-го Суспільне знімало матеріал про кота з вірусом імунодефіциту на прізвисько Рудий. Він уже пів року живе у родині, де про нього дбають.
Такої ж долі, зазначила зооволонтерка, бажають і для Ніка.
"Йому треба фактично п'ять хвилин, щоб дозволити людині себе гладити, тискати. Це говорить, що він добряк, що він жив із людьми, контактував із людьми. Він уже кастрований, тому буде гормонально спокійний і стабільний", — розповіла вона.
Нині для Ніка підбирають відповідальну родину, здатну забезпечити йому довге життя.
