На одному з сільськогосподарських підприємств у селі Антипівка на Черкащині живуть сім коней та поні. Тварин рятували з-під обстрілів, від смерті на скотобійні та після циркової сцени.
Про власних коней мріяла з дитинства та втілювати її в реальність почала після початку повномасштабного вторгнення, розповіла Суспільному директорка Ольга Полозова.
За словами пані Ольги, на території підприємства живуть тварини, яких доводилося евакуйовувати через обстріли, зокрема з Одеси:
"Одну з наших конячок звати Фея, вона і правда чарівниця наша. Вона багато пережила, була під обстрілами приїхала до нас. В неї, мабуть, одна із найскладніших історій, бо коли почали обстрілювати Одесу — їх почали екстрено вивозить, віддавати, продавати. Найважливішим було поїхати і забрати. Ніхто не зголошувався їхати в таку небезпечну на той час місцину".
Сільськогосподарське підприємство займається молочарством та вирощує сільськогосподарські культури. Брати до себе коней спочатку не планували, розповіла директорка:
"Займаємось ми молочарством і вирощуванням сільськогосподарських культур. Коні — це наша відрада. Такої ідеї привозити сюди коней спочатку не було. Можна сказати це сталося вимушено. З початку повномасштабки ми читали новини, і ми розуміли, що тварин, які потребують допомоги буде багато, бо кудись прилітало, хтось просто покидав свої конюшні".
Ще одну підопічну звати Дорі. Кобила приїхала в поганому стані і потребувала допомоги, а на Черкащині знайшла своє кохання, розповіла Ольга:
"Приїхала вона точно без вогника в очах — життя в очах згасало. На цій кобилі поставили хрест в господарстві, де вона доживала. Вона приїхала в дуже занедбаному стані. Коли вона приїжджала, у нас була бригада і лікарів, і коваль тут одразу був, тому що їй одразу надавали допомогу. Сьогодні вона у нас взагалі королева табуна, тут вона знайшла своє кохання, вони одне одного впізнали. Цей кінь просто з розуму зводив її — Діно. Вони відразу відчули одне одного".
За словами директорки, частиною догляду за тваринами є їх вичісування, це дозволяє вберегти коней від хвороб шкіри:
"Чистка коня — це те, що робиться обов’язково кожен день, а інколи й по два рази на день, інколи вони купаються. Обов’язково маємо вичищати добре пил, бруд з-під шерсті аби уникати шкірних захворювань".
Катерина Тетієвська в минулому була спортсменкою, а вже вісім років займається доглядом за кіньми.
"Я раніше професійно займалась спортом, займалась триборством, доглядаю за кіньми вісім років, тут я нещодавно. Ми з Ольгою познайомилися нещодавно, коли її коник стояв у нас на конюшні, я дуже цьому рада. Я займалась з Діно. А потім так доля склалась, що я потрапила сюди і мені тут дуже-дуже подобається, які тут умови утримання для коней", — розповіла пані Катерина.
За словами доглядачки коней, найменшим жителем господарства нині є поні, на ім'я Буцевал:
"Наш Буцефал, він в нас найменший, наш жеребчик. Він рудої масті, це шетленд поніШетлендські поні – одна з найбільш низькорослих порід з міцною конституцією та густою пухнастою шерстю.. У нього довжелезна грива, ми йому частіше заплітаємо, щоб було хоч очі видно інколи, дуже маленький, дитячий, він дуже любить діток. Дуже ніжний".
У кобил протягом дня може змінюватися настрій, розповіла Катерина Тетієвська. Щоб підтримувати здоровʼя тварин, їх оглядає стоматолог двічі на рік та проводять вакцинацію:
"Це як люди. При чому кобили, — у них може бути десять характерів на день, це дівчата, у них гормональний фон нерівний. Сьогодні вона може почуватися добре, вона щаслива ходить за тобою хвостиком, завтра не підходь, не чіпай мене, але основне — це догляд за шерстю, догляд за копитами обов’язково. Гриви довгі теж вичухувати щоденно, правильне харчування, це обов’язково. Два рази на рік обов’язково перевірка зубів, підпилюють. У них також є стоматологи, вакцинація".
За словами пані Катерини, умови життя тварин впливають не лише на самопочуття коней, а й на тривалість їх життя:
"По квадратурі, яку, на щастя у нас є можливість виділити для кожного коня, щоб вони бігали, грались, гуляли, тут прям ідеально. Це буде і продовжувати їх життя, настрій буде в них краще, бо коли кінь погуляв, наївся, він задоволений своїм життям, йому буде й цікаво навчитись чомусь новому".
Присутність тварин позитивно впливає на колектив господарства, адже спілкування з конями та поні є для них своєрідний ретрит, розповіла Ольга:
"Коні — це відрада. Це мрія з дитинства, яка здійснилась трошечки запізніло, але разом з тим вона здійснилася у масштабі, тому що про коней мріяла я, але тепер коней отримали всі працівники господарства. Для них це теж величезна радість і ретрит".
