У Черкасах 17 серпня організували автопробіг пам’яті на честь першої річниці загибелі добровольця з Сакартвело — Васілі Кардава. Він служив у 118 окремій бригаді територіальної оборони, був оператором-розвідником. Загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині.
Як розповіла Суспільному його дружина Наталія Медведь, Васо добре пам’ятав війну в Абхазії, тому й приїхав захищати Україну в перші дні повномасштабного вторгнення.
До памʼятного заходу долучилися рідні, друзі та побратими чоловіка.

Автівки в колону збиралися біля Свято-Михайлівського гарнізонного собору. Учасники їх прикрасили прапорами України, Сакартвело та військових частин. Серед них — побратим полеглого — Зал Латарія. Вони разом служили у 118 бригаді, у розвідці.
"Васо був дуже хорошим, спокійним, патріотом був. Сильний хлопець був, який до кінця стояв. Був час ваші теж допомагали нам. Коли нам дуже тяжко було в Абхазії, ніхто не допомагав, всі воювали проти нас, одні українці і кораблі, і все. Ми це все пам’ятаємо, любимо вас і поважаємо", — розповів Зал Латарія.

Ветеран війни Олександр Линник особисто з Васо не був знайомий, але як і він повернувся з-за кордону аби з перших днів повномасштабної війни стати на захист. У боях за Бахмут та Кліщіївку отримав поранення, у січні 2023-го повернувся додому, відтоді не стомлюється нагадувати іншим про важливість таких заходів.
"Будь-який захід, який дозволяє нам зберегти пам’ять про тих, хто віддав своє життя за волю нашого народу завжди важливий і потрібно пам’ятати тих, хто віддав своє життя і тих, хто зараз на полі бою захищає всіх нас тут".

Сигналячи, колона автівок проїхала містом до будинку, де проживав загиблий військовослужбовець.

Зупинилися біля меморіальної дошки. Військовослужбовець Михайло Лисак розповів, що не зміг стояти осторонь, тому приєднався до вшанування пам’яті про Васо. Додав, що його звитяга є прикладом для тих, хто нині уникає обов’язку із захисту своєї батьківщини.
"Це зайвий привід замислитись про те, що багато є «ухилянтів», багато хто виїхав і не хоче долучатись до оборони України, а він є прикладом, що люди з інших країн приїжджають аби захищати Україну. Це є приводом замислитись всім. Це не може не викликати поваги".

Далі колона, сигналячи, завершила автопробіг на алеї Героїв, де розташований пам’ятник 34-річному Васо. Тіло захисника поховали на Батьківщині — в Сакартвело. Дружина Наталія Медведь розповіла: назавжди пам’ятатиме його посмішку і бажання жити. Разом подружжя встигло пробути менше ніж два роки.
"Ці стосунки були найщасливіші, ми дуже кохали один одного і у нас було дуже багато планів. Мріяли про великий будинок, декількох дітей. Планували, що у нас буде донечка і син би був, це б уже як склалося, але росіяни забрали його життя".


Васілі був оператором-розвідником. він виконував бойові завдання на Донеччині. Загинув 10 серпня 2024 від отриманих під час мінометного обстрілу поранень, розповів його побратим Ігор Асауляк. Для нього він був як молодший брат.
"Васо був дуже веселим та життєрадісним. Він був надійним другом. Дуже шкода, що його немає поруч з нами".



