На Черкащині проживає релокована з Донеччини громада — Шахівська. Вона частково переселилася у червні 2025 року.
Решта жителів громади, які не евакуювалися з домівок нині перебувають без світла та звʼязку, розповів Суспільному начальник Шахівської військової адміністрації Сергій Сажко.
З ними щодня намагаються зв’язатися працівники адміністрації, розповіла заступниця голови військової адміністрації Лілія Тихонова:
"Зв'язок був із селом Новотроїцьке, тільки зв'язок який — ми переписуємося. Цю ніч було нормально, і все добре. Ну це добре — це не рай, звісно. Звідти три людини виїхали за вчора, залишилося 14 людей. Із Золотим зв’язку зовсім немає".
Така нині ситуація в одному із округів громади. Зі старостами сіл, до яких лінія фронту стає все ближче, "на телефоні" щоранку, розповіла Лілія Тихонова.
"З Петрівкою також зв’язку немає, я зв’язалася з людиною, яка виїхала днями, вона повідомила, що ті сім’ї так і залишилися".
Із майже пʼяти тисяч жителів громади там залишилися сто двадцять п’ять людей. Найбільше у селі Золотий Колодязь, нині там проживає 22 людини. Переважно — люди старшого віку.
"Ми кажемо — треба евакуюватися, все! Але бабусі там є, дідусі кажуть: картоплю викопаємо, город уберемо. Вислухуємо, кажемо, плачемо", — пояснила Лілія Тихонова.
У травні, коли у села почали долітати дрони та артилерія, місцеві жителі стали залишати домівки, додала пані Лілія. У червні переїхала й адміністрація, пригадала пані Лілія.
"Ми релокували сюди амбулаторію, потім освіту, культуру, потім переїхала і сама адміністрація, адміністрація, це — бухгалтерія, ЦНАП, комунальні установи".
Ще пів тисячі жителів громади вирішили залишитися на Золотоніщині. Пані Оксана прийшла у відділення ЦНАПу, її житло у Шахові зруйноване:
"Дистанційно, все в електронному режимі відбувається, електронна база, всі питання. Коли виїжджали, вже дім був пошкоджений, тому і довелося евакуюватися. Ну а тепер вже зруйноване, на жаль. Надіємося, що щось зміниться і ми зможемо отримати компенсацію, бо житло це найперше, що нам потрібно".
Приїхала три місяці тому пані Любов. Нині трьома сім’ями живуть в орендованому будинку.
"Десятого травня, якраз було три дні перемир’я, 11 закінчувалося і в шість ранку почали летіти на наше село "шахеди". То ми їхали і не думали ні про що, тікали. Уже майже не було нікого, три або чотири сім’ї залишалося, бо ми сина довго ждали".
Нині на Черкащині збирають урожай помідорів:
"Стіл у нас довгий великий, бо сім’я велика. Зібрали свій урожай, помідори вже зібрали, закручуємо. Хочеться додому, звичайно, але вже потрошку привикаємо тут жити".
Наразі дорога до жителів, які залишаються у селах Шахівської громади – закрита. Пояснив Суспільному телефоном начальник військової адміністрації Сергій Сажко.
"Деякі села повністю евакуйовані. Наприклад, центр Шахівської громади, там ні одного, ні однієї людини. Де є сім людей, де пʼять. Виїхати вже практично неможливо, тільки пішки вийти. А щоб їх забрати, потрібен зв'язок. А зв'язку з ними немає".
На території деяких сіл нині тривають бойові дії:
"Практично громада повністю зруйнована. Було дві лікарні, три школи, садочки, будинки культури. На території громади немає ні світла, ні комунікації ніяких. Повністю вся критична інфраструктура, все розбите".
