У селі Поминик Уманського району стоїть пам'ятник Віктору Близнюку, який був головою колгоспу села в 1930-х роках.
Близнюк був ініціатором примусової колективізації в селі, тому пам'ятник йому мають знести відповідно до закону про декомунізацію, розповів Суспільному голова громадської організації "Деколонізація.Україна" Вадим Поздняков.
Утім деякі місцеві жителі вважають, що Віктор Близнюк не був комуністом. А головою колгоспу працював лише один день, бо наступного дня його вбили через ревнощі.
Монумент голові колгоспу села з 1930-х років знаходиться поблизу будинку культури. Як розповів художній керівник місцевого духового оркестру Петро Лисюченко, він у дитинстві зустрічав свідка вбивства Близнюка і той стверджував, що його вбили комуністи:
"Ще бувши учасником духового оркестру, я тоді ходив у пʼятий клас, до пам’ятника підходив старенький дід — Войтенко Степан Несторович, він завжди утирав сльозу і говорив такі слова, я їх дуже запам'ятав — «синок, тебе убив комуняка Дашко». Ну я коли був малим, то не міг зрозуміти, що таке «комуняка Дашко». А з часом, коли була написана історія нашого села, історію висвітлили зовсім по-іншому".
Відтак Петро Лисюченко вважає, якщо Близнюк загинув від рук комуністів, то пам'ятник йому потрібно залишити.
Згідно з офіційною інформацією, Віктора Близнюка вбили 1930 року односельці, які були проти примусової колективізації. За словами Вадима Познякова, його застрелили на засіданні пострілом через шибку:
"Він був головою колгоспу. Один з тих, хто в ті роки проводив насильницьку колективізацію. Згідно з офіційними даними — це зробили "вдячні" односельці за проведення насильницької колективізації. Таке було по всій Україні, селяни не дуже хотіли віддавати те, що було нажите поколіннями".
У будинку культури села Поминик щодня волонтерять три десятки людей: вони плетуть сітки для ЗСУ. За словами волонтерки Василини Михайлівни, історію смерті Віктора Близнюка їй розповідала бабуся:
"Його вбили за дівчину, вони там посварилися за любов, її звали Даша. Він був, комсомолець, він комуністом не був".
Потрібно зараз наблизити перемогу, а потім вже вирішувати, що робити з монументом, вважає місцева жителька Лідія Черевата:
"Нам потрібно наблизити мир, перемогти, допомогти хлопцям. А потім будемо вирішувати, що робити з пам’ятником, але ми проти".
Зі слів Вадима Позднякова, підтвердити інформацію, що Віктор Близнюк не був комуністом та не причетний до колективізації нині неможливо, тому варто керуватися офіційною історіографією:
"Дуже сумніваюся, що є люди, які пам’ятають. Це ж коли в 1930-у чи 1931-у його вбили. Це ж скільки людям має бути, щоб вони свідомо пам’ятали цю історію. Пам'ятник мають демонтувати згідно з чинним законодавством. Те, що є якісь сільські легенди — дуже добре, але є історіографія чітка".
До питання демонтажу пам’ятника повернутися планують згодом, розповіла староста Поминицького старостинського округу Лариса Концеба, а поки всі сили, спрямовують на волонтерство, бо ж окрім сіток у селі ще шиють форму військовим:
"Увага всіх жителів села зосереджена не на пам’ятник, щоб його декомунізувати, а на те, щоб допомогти нашим хлопцям, допомогти їхнім сім’ям, діткам, а тоді буде перемога і буде це питання вирішуватися".
