У господарстві пасічника з 12-річним досвідом із Черкащини Ігоря Таранухи — близько 20 мільйонів бджіл. Щороку, попри загальну тенденцію скорочення бджолосімей в Україні, — торік їхня кількість зменшилась на чверть, що перевищує довоєнні показники, повідомили в Інституті бджільництва імені Прокоповича, його пасіка зростає.
Які причини вимирання бджіл, чим це загрожує та як вберегти пасіку, пан Ігор розповів в інтерв'ю Суспільному.
Скільки бджіл на вашій пасіці? Як вони перезимували?
Їх зараз близько 15-20 мільйонів. Два роки тому було близько 160 сімей, а зараз 230. Усе залежить від термінів. Ця зимівля для моєї пасіки виявилася однією з найкращих. Якщо брати у відсотковому відношенні, близько п'яти відсотків втрат. І це дуже гарно, якщо брати статистику, яка нині по Україні. Багато залежить від підготовки до зимівлі. Не так зима страшна, як підготовка.
З чого складається ця підготовка? Що потрібно, аби бджолам було комфортно в період спокою?
Це, по-перше, потрібна обробка від шкідників, паразитів бджіл, з контролем цієї обробки. І другий момент — це кормова база. Якщо ці два етапи зроблені, то бджоли гарно перезимовують.
Як Вам вдається зберігати таку динаміку на примноження комах, тоді як в Україні відбувається вимирання бджолосімей?
Все-таки моя пасіка знаходиться в надійному регіоні. Пасіки, які знищують і які страждають — це більше прифронтові, або ті, де є великі аграрні холдинги, які обробляють поля жорсткою хімією. Ми маємо захищену територію, тому пасіка витримує випробування.
Які ще фактори можуть впливати на скорочення кількості бджіл в Україні?
Нині найстрашніший фактор — це відсутність пасічників. Це вплинуло найбільше. Багато пасічників зараз у ЗСУ, і їхні пасіки або без догляду, або переходять в інші руки. Бджоли — це живі істоти. Якщо за ними не доглядають, то, на жаль, вони гинуть.
Що у догляді за пасікою є обов'язковим, без чого вона не зможе "вижити"?
Перше — це контроль шкідників бджіл. Потрібні профілактичні обробки після закінчення медозбору. Дуже багато пасічників на це не звертають уваги. Вони обробляють і не контролюють, чи спрацювали препарати. Але в цій справі ледачкувати не можна.
Друге – я всю свою пасіку, всі вулики переважую. Я конкретно знаю, скільки меду залишається на зиму. Це важка праця, але цим я себе підстраховую. Якщо в когось менше — я їм додам, в кого більше — у тих відбираю.
Ситуація у світі із популяцією бджіл є критичною, зокрема, в США вже майже 62% бджіл загинули. Чим виробництво меду в Україні відрізняється від закордонного?
Українська медова галузь дуже відрізняється від американської. У США промислові пасіки дуже великого масштабу. Якщо у мене пасіка на 200 сімей, то там мінімальні пасіки починаються від 1000 до 50 000. Це критично, коли виявляється якийсь збудник хвороби. Вони гинуть, бо локалізовані в одному місці, заражають одна одну і гинуть.
Ще один момент — це ставлення. Якщо я знаю умовно кажучи, кожну бджолу, в лице, то їхні пасічники працюють промисловими масштабами. Якщо подивитися фільми про американське бджільництво, то ми навіть уявити не можемо, щоб так працювати з бджолами.Українці ставляться до цього не просто з душею, а з любов'ю. Я підходжу до вуликів тільки в гарному настрої і з позитивом. Бджоли відчувають, якщо у тебе щось не так. І вони це покажуть — агресію, можуть і вжалити.
Україна, за інформацією The Guardian, входить у п'ятірку експортерів меду у світі, посідаючи четверте місце. У 2023 році експортувала 55 тисяч тонн меду. Як гадаєте, це пов'язано із кліматичними нормами?
Це пов'язане більше з тим, що в нас дуже гарний мед. Ми продаємо мед фактично як технічний, у діжках. Ми не продаємо за кордон мед в баночці, де збільшена вартість. Ось в нас ціна меду занижена. І наш мед просто додають в інші меди, щоб збільшити його поживність, смакові якості і вартість.
Як кліматичні умови впливають на бджільництво? У 2024 році літо було найспекотнішим за історією спостережень. Чи готова ваша пасіка до спекотного літа?
Якраз минуле літо і осінь були критичні для бджіл. Тому що медоноси не виділяли достатньо нектарів. І саме недостача пилку впливає на розвиток бджолородин. Нема чим годувати личинок. І коли засуха, то звичайно бджолосім'ї погано розвиваються. Через це потрібні регіони, де є доступ бджіл до пилку. Такі яри, горби, низини, де квіточки можуть квітувати навіть в засуху. Готовим до цього ми не можемо бути. Ми не можемо на це вплинути. Можна спробувати висівати медоноси, пилконоси. Але це також затрати. Якщо про мене, то я просто фізично не встигаю ще займатися і аграрним бізнесом.
Нині сприятливі умови для роботи бджіл?
Зараз моя бджола працює на дуже цікавому медоносі. Це називається левурда. І часниковий запах ввечері на пасіці доволі присутній.
Чи вивозите свою пасіку ближче до квітучих локацій?
Зазвичай ми моніторимо, де що висівається. Кочівля, в основному, відбувається на сонях. В цьому році в зв'язку з засушливою осінньою погодою дуже мало посіяли озимого ріпаку. І всі ці площі практично будуть віддані під сонях. Нестачі в полях соняху в цьому році в Україні не буде. Це точно. Моя пасіка кочує за Кропивницький. Це близько 150-180 кілометрів. Чому? Якщо ти хочеш меду, то мед йде на колесах. І все це завантажується на автомобіль і рухається за 200 кілометрів в один бік. Тоді буде мед. Різниця там дуже проста. Наприклад, якщо нектаровиділення в нашому регіоні три кілограми, то там може доходити до шести-семи кілограмів в добу. Трішки є різниця. Воно того варте, скажімо так. Родючість земель і велика кількість фермерів сприяє тому, що посів різний. І цвітіння рослин затягується. Цвітіння рослин буде місяць. Наприклад, у нас в регіоні великі агрохолдинги, і вони засівають своїми можливостями поля за одну-дві ночі. Тисячі гектарів. І все це відквітувало за тиждень, і все. Ось в цьому є проблема.
Коли ви приїжджаєте на локацію з квітучими медоносними рослинами, як ви знаєте, що поле не оброблене хімікатами?
По-перше, я не приїжджаю просто на поле. В жодному разі не рекомендую таке робити. Я їду ще до того, як поле починається квітувати, до фермера, який власник цього поля, або до агронома. І домовляюся з ним про локацію, де я можу встановити свої бджоли, про обробки, які будуть або вже були. І це вирішує дуже багато проблем.
Чи користуєтесь ви сервісом "єБджільництво"?
Я зареєстрований в сервісі, але проблема, яка була, вона так і не вирішена. Проблема не в великих агрохолдингах. Проблема в маленьких фермерах, які обробляють, які там не зареєстровані, і обробляють, коли їм заманеться, чим заманеться. І проконтролювати їх, на жаль, неможливо. Ми просто можемо концентрувати той факт, що приходиш до вулика, а під ним купа мертвих бджіл.
У вас таке траплялося?
Я мав такий випадок прикрий. От на всю оцю пасіку один вулик повністю загинув. Це була дуже потужна сім'я. І найбільше, що хтось обробив чи садок, якесь дерево. Тобто вони полетіли на квітуче дерево, і вся бджолосім’я просто загинула. Довелося утилізувати, на жаль.
На Київщині у 2023 році запрацювала перша цифрова пасіка в рамках проєкту USAID — економічна підтримка України. Там розробники поєднали бджільництво із цифровими технологіями. Вони можуть вимірювати вагу, вологу, температуру тощо. Чи не задумувались ви над тим, аби щось таке запровадити в себе?
На такій пасіці, як у мене, достатньо двох контрольних ваг, які зараз тут є. І кожен день, проводячи вимірювання, я бачу, що відбувається в природі. І по поведінці бджіл я практично знаю, що відбувається у вулику. Коли вже досвіду в пасічника більше ніж 10 років, проходячи по пасіці, звертаючи увагу на льоток, я бачу, що в природі відбувається. Те, як бджоли поводяться на воді, я знаю, чи є нектар чи ні. Це елементарні такі речі, але їх треба знати, це фізіологія. Щодо IT-пасік, друзі, які цим займаються і займалися, доповідають, що дуже багато в них багів, недопрацювань. І без прямої участі пасічника в роботі бджіл, пасіка приречена. Тобто людський фактор тут відіграє ключове значення. Це проста робота, коли ти придивляєшся в гніздо бджіл періодично. Це треба хоча б три-чотири рази в рік робити. Це оновлення стільників, контроль матки, контроль кількості бджіл у вулику.
Як ви перевіряєте здоров'я бджіл? Чи залучаєте лікарів?
Оскільки моя пасіка зареєстрована, кожен рік приходить ветеринар і відбирає проби, оскільки і в цьому році. Пасіка налічувала 230 сімей на весну. Ми відібрали з ветеринаром 230 проб бджіл, здали на аналізи. Дякую, аналізи в нас безоплатні в Україні. За відбір довелося заплатити. Аналізи зробили, не виявили ніяких збудників і хвороб. І мені поставили відмітку в паспорті, що пасіка в задовільному стані знаходиться. Без цього ми не можемо здати мед експортерам і взагалі вести діяльність. А сам для того, щоб розбиратися в цьому, я пройшов навчання. Якраз мені було цікаво, "Хвороби бджіл" в Гадяцькому училищі аграрному. І тепер я бачу, як себе бджоли поводять. Якщо щось не так, то звертаю на це увагу.
Які інфекційні чи паразитарні хвороби можуть загрожувати бджолам?
Це кліщ варроа, аскофероз може проявитися в такий період, як зараз. Але бджоли мільйони років жили без нас. І якось вони вижили. І найбільша наша проблема пасічників, це те, що вони шкодять бджолам, не допомагають. Звичайно, з тим, що збільшилась кількість бджіл в якийсь час, перезавантаження і перезараження — це дуже велика проблема. Тому на це якраз потрібно обов'язково звертати увагу. Скажемо, від кліща варроа, треба лікувати обов'язково бджіл. Просто пасіка загине, тому що втрачається імунітет бджоли, кліщ забирає енергію, і вона просто гине, отримуючи зараження іншими хворобами.
Як щодо комах шкідників, як от у Великій Британії: шершень азійський може знищити до 90 тисяч комах запилювачів за сезон, Чи ви у своїй роботі стикаєтесь із шершнями і як бережете своїх бджіл від таких комах?
Це дуже актуально було до минулого сезону. У зв'язку з тим, що було засушливе літо, дуже багато колоній ос і шершнів пережили його. Більшість з них живе в норах. Вони захоплюють нори мишей, кротів, виживають їх і будують там свої гнізда. Коли дощі, вони тонуть. Торік цього не відбувалося, тому приходилося, скажімо, фізичним способом знищувати цих. Я використовував на своїй пасіці, про що неодноразово повідомляв інших пасічників, спеціальні пастки для того, щоб виловлювати шершнів і ос. І можу сказати, що тисячі я їх виловив і цим я свою пасіку убезпечив від знищення і від загибелі. Проблема в тому, що в ос поріг чутливості до холоду набагато нижчий. Коли бджоли вже в клубах, оси ще літають. І що це значить? Що вони вільно заходять в вулики і просто забирають мед. Відкриваєш вулик, а на крайніх рамках нема меду. Береться звичайна півторалітрова пляшка, відрізається від неї верхня частина, яка перевертається навпаки. І туди наливається або компот, або пиво, а я наливаю медову ситу. До речі, бджоли туди не йдуть. І це проста пастка, в яку оси можуть зайти і шершні, а вийти не можуть.
Нині маємо початок травня. Чи вже сприятливий період для збирання нектару? Який мед будете першим викачувати із вуликів?
У хороший рік це був би сприятливий час для збирання меду. Але, на жаль, із цими заморозками, які були буквально тиждень тому, ми практично втратили такий медонос як акацію. Вона стоїть чорна, вимерзла. І це дуже прикро. Перед цим була дуже гарна погода, і бджоли принесли гарно меду з садків — яблуні, вишні, сливи. І потім усе це загинуло. Через те сказати, яким буде перший мед, я не можу. Є надія, що якщо пройдуть дощі, буде мед з різнотрав'я, квіточки якісь будуть.
Але якщо загине акація, пасічникам вже перейматися не про те треба. А про те, щоб бджоли дожили до соняшника.
У середині квітня на Черкащині були заморозки і випадав сніг. Наприкінці квітня знову були заморозки. Як це вплинуло на сировину для збору меду і на самих комах?
Тоді комахи були в стані розвитку. Уже пішов розвиток, і той тиждень зі снігом негативно вплинув на бджіл, особливо на ослаблені бджолородини, подекуди вони і загинули. Сильні бджолородини практично не втратили нічого, тому що вже було достатньо молодої бджоли і достатньо розплоду в вуликах, щоб обігріти його.
Просто втратили на кормах, тому що підтримувати температуру 35 градусів, коли на вулиці мінус, це доволі важко. Для цього треба корм і бджоли. Моя пасіка витримала без якихось втрат ці погодні катаклізми. Але мороз, на жаль, вплинув, тому що впав медозбір.
Скільки меду може принести одна бджола за життя?
У середньому вважають, що одну чайну ложку. Але не думаю, що хтось конкретно це відстежив, тому що є дуже багато факторів. Багато що залежить від медозборів, регіону, часу. Одна бджола живе шість місяців. Це та, що зимує. Інша бджола, літня, живе 35-40 днів.
Різниця у тому, що вони вигодовують дітей. Можемо рахувати по тому, скільки одна бджолородина може принести за сезон. За сезон вона з’їдає 100 кілограмів меду і нам приносить 50.
Який мед очікувати цього року?
Це буде різнотрав’я. Сподіваємося на липу, але вона не завжди виділяє нектар. І основний — це сонях.
