Поблизу дитячого садочка у селі Вергуни на Черкащині знаходиться пам'ятник та братська могила китайцям, що були союзниками більшовицьких військ у 1919 році. Монумент вилучений зі списку памʼяток, проте не всі місцеві жителі підтримують його знесення.
Такі пам’ятники підпадають під закон про декомунізацію і мають бути знесені, розповів Суспільному історик Сергій Шамара.
"Китайських військових вербували до більшовицької армії і вони допомагали російським червоним частинам окуповувати Українську Народну Республіку під час більшовицько-українська війни 1917—1921 років. Радянська влада все-таки перемогла, встановила тут «союз нірушимий республік свободних» і хотіла увіковічити памʼять своїх «визволителів», створюючи їм монументи", — зазначив історик.
На пам'ятнику в селі Вергуни присутній напис "Вічна слава героям-китайцям – учасникам громадянської війни, які загинули за визволення с. Вергуни в 1919 році". За словами Сергія Шамари, він мав символізувати перемогу червоних військ над українськими.
"Ну визволителі від кого? Або від синьо-жовтої влади петлюрівців, або від білогвардійців, зрештою, навіть могло бути так, або від капіталістів західних, інтервентів, від будь-кого, ну тільки ж не від червоної влади", — додав Сергій Шамара.
Братська могила китайцям розташована навпроти двору місцевої жительки Ольги Ткаченко. Жінка розповіла, що знає про неї небагато та однозначної думки щодо монумента не має:
"Це китайці, десь йшли вони, і тут їх щось застало. Ну щоб сказати що так, вони воювали за Україну чи ні, то я вам не можу. І ніхто ніяк не може до пуття розказати що це, але тримають пам’ятничок, ну нічого, хай буде. Хтозна, може вони тоді щось хороше робили, а мені здається, що хороше теж не треба забувати. Приїжджав сюди колись посол Китаю, він був дуже вдячний, що доглянутий пам’ятник. Ну хтозна, я кажу, що нам важко судити оцю політику, її менше треба слухати, бо можна і туди й сюди, можна звихнутися".
За словами односельця пані Ольги Віктора Григоровича – зносити пам'ятник не потрібно:
"Китайці помагали звільняти нас від німців. А тепер для чого його чіпати? Він нікому не заважає.Чи це підряд усе знімати й викидати? Це неправильно".
Братська могила китайцям межує з дитячим садочком, тому його працівники дбають і про памʼятник, з якого в межах декомунізації зняли зірку. Вихователька садочка Наталія Андрєєва розповіла, що ставиться до монумента нейтрально:
"Йде так звана декомунізація, а вони воювали в складі червоної армії. Я особисто ні за, ні проти. Стояв, хай собі стоїть. Ні шкоди, ні користі від нього не було. Якщо його не буде ми це безболісно перенесемо. Ми вже відходимо від того що було раніше, щось позитивне, щось хороше треба внести. Це частина нашої історії, яку можна розуміти зовсім по-іншому, але ж воно зараз не на часі для теперішніх поколінь, вони нічого про нього не знають, а ми доносити не збираємося. У нас є зараз зовсім інше – свої герої, за яких ми молимося, переживаємо, думаємо".
На думку місцевого жителя Віктор Пащенко, такі речі як цей пам'ятник у Вергунах, треба лишати для історії:
"Це пам’ять якась, щось добре вони зробили. Декомунізація – так, вони ображали цей народ. А як же пам’ять? Завжди за цим пам’ятником доглядали в усі часи. Наші діди, батьки чиї вони в той час загинули, вони віддали своє життя, щоб не було цієї війни, яка зараз безглузда. А пам’ять повинна бути".
Як повідомила начальниця відділу містобудування, архітектури, земельних відносин та екології Слобідської сільської ради Ірина Ільченко, пам’ятний знак китайським солдатам є в переліку пам’яток культурної спадщини обласного та національного рівня.
"Він підпадає під декомунізацію, під закон, але через те, що там є поховання громадян Китаю, вважаю, що такі питання повинні вирішуватися мінімум на рівні обласної ради. Є план заходів національного рівня щодо реалізації закону України про декомунізацію в якому чітко зазначено, що до 25 квітня, якщо я не помиляюсь, 2024 року повинно бути розпорядження голови обласної ради. Ми не отримали жодного такого розпорядження, тому далі дій ніяких не було", — розповіла посадовиця.
За словами Ірини Ільченко, в громади немає коштів, що займатися перепохованням, адже зараз багато коштів виділяють на ЗСУ та інші важливі питання.
Пам'ятник китайським солдатам у Вергунах втратив статус пам’ятки, розповів начальник обласного управління культури та охорони культурної спадщини Олександр Шабатін:
"Було оформлено запит, відповідний пакет документів направили до міністерства культури. Центральним органом було прийнято рішення про не включення об’єкта до державного реєстру пам’яток. Фактично зараз цей памʼятник не є пам’яткою, ним можна на свій розсуд розпоряджатися органом місцевого самоврядування, на території якого він знаходиться".
На думку історика Сергія Шамари, памʼятник китайським військовим у селі Вергуни мав зникнути ще в 1991 році, але увагу на нього не звертали аж до появи закону про декомунізацію:
"Наші громади, центральна та регіональна влада, не бачили в цьому ніякої проблеми в такій політиці пам'яті, і аж поки не з'явились закони про декомунізацію, про це не дбали. У Вергунах збили зірку, проте доглядають пам'ятник далі".
Розв'язувати проблему памʼятника, за словами історика, потрібно разом з китайською стороною, адже це представники їх нації.
"Можливо, їх досі шукають родичі, можливо, вони будуть славні на своїй батьківщині, але точно не у нас. І тому Слобідська громада, до якої відноситься село Вергуни, спокійно, мені здається, могли б використати таку можливість, зараз прекрасні дипломатичні відносини з Китаєм, і заодно спробувати за рахунок китайської сторони вирішити свої фінансові, морально-етичні і побутові проблеми. В будь-якому разі ми не можемо далі вшановувати пам'ять окупантів — це пряма аналогія до сьогоднішніх подій", — додав Сергій Шамара.
