8 квітня відбувся гастротур Тетерівською громадою. Екскурсоводи та представники туристичних організацій відвідали заклади громадського відпочинку та скуштували там місцеві, традиційні страви. Душенина — одна з них.
Про це Суспільному розповіла працівниця відділу культури і туризму Тетерівської сільської ради Юлія Святненко.
За її словами, окрім історичної та культурної спадщини, Тетерівська громада має ще й гастрономічні традиції. Проте нині туристів приїжджає мало, тому що воєнний стан у країні.
"Туризм у громаді поставили на невеличку паузу. Ми зараз не можемо сповіщати про ті об'єкти, які розташовані у нас, і закликати туристів брати участь у масових заходах, аби не наражати людей на небезпеку. Проте необхідність у відпочинку нікуди не ділася, людям потрібно відновлюватися. Нам насправді є, що показати і про що розказати", — сказала Юлія Святненко.
В одному з закладів відпочинку Тетерівської громади екскурсоводи скушували місцеву страву — душенину.
"Зазвичай її готували на великі свята, особливо на Різдво. Це була пісна страва, готувалася із тих інгредієнтів, які можна було зловити у річці або знайти у лісі — це гриби і риба. Готувалася душенина по-особливому, над нею господиня молилася, благословляла її і після цього страва набирала фантастичного смаку. Так як вона довго тушилася і готувалася з душею, з благословінням, тому її й назвали — душенина. А якщо страва просто тушилася, то її називали тушенина", — розповіла керівниця туристичного гуртка Тетерівського будинку культури Наталія Сорочинська.
Екскурсоводка з Києва Марія Нерпій розповіла, що вперше скуштувала душенину.
"Дуже смачно, такий ніжний смак. Я вперше скуштувала, ніколи не смакувала раніше, чула лише, що є така страва", — сказала Марія Нерпій.
"Я вже не вперше куштую душенину, бачите, що тарілка порожня. Неймовірно смачна страва, яка входить до гастроспадщини Тетерівської громади", — розповів викладач Житомирського фахового коледжу культури і мистецтв імені Івана Огієнка Ігор Шурпан.
Власниця бази відпочинку у селі Тетерівка Ірина Шевцова розповіла, що візитівкою її закладу є липовий чай із додаванням чебрецю та м'яти.
"На нашій території є багато лип. Їх понад десяток. Коли цвіте липа, то тут неймовірний запах. Липовий цвіт тут збирають, він екологічно чистий, ми його висушуємо і взимку використовуємо як чай", — розповіла Ірина Шевцова.
Людмила Ярошинська — власниця закладу відпочинку, який облаштували 5 років тому на березі річки Тетерів. За словами жінки, тут багато птахів та гарна природа.
"Відвідувачі у нас замовляють і рибу, і м'ясо, карасі з вогню, шашлики, картоплю із тандира, ребра. Також смажимо дуже смачного коропа", — сказала підприємиця Людмила Ярошинська.
Екскурсоводка із Києва Ганна Бадурко розповіла, що полюбляє рибні страви, тому і скуштувала карасів.
"Карасі чудові. Їх не часто зустрінеш на відміну від коропів. Карасі відрізняються і за смаком, і спосіб приготування чудовий, тому подяка кухарю", — сказала Ганна Бадурко.
"Смачні як і наші дніпровські карасі. Приготування дуже прекрасне", — сказала екскурсоводка Ніна Біліні.
Тетяна Лучок живе у селі Висока Піч Тетерівської громади. Жінка розповіла, що у вільний від роботи час для власних потреб і на замовлення пече цільнозерновий хліб на заквасці.
"Хліб житній, пшеничний, з цільнозернового борошна на моїй заквасці. Сюди входить лише вода, борошно, закваска, мед і сіль", — розповіла Тетяна Лучок.
За словами Тетяни Лучок, закваску у хліб вона готує сама.
"Столова ложка борошна, ложка води. Це 10 днів додається і закваска починає рости, бродити. Вона може зберігатися місяць у холодильнику. Зараз закваска вже пройшла свій пік і на ній уже можна готувати хліб", — поділилася рецептом Тетяна Лучок.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp
