Адиктивна поведінка, зокрема серед молоді та підлітків, є однією з найсерйозніших проблем сучасного українського суспільства. Вона може проявлятися в різних формах залежностей — від наркотиків і алкоголю до ігрової та інтернет-залежності. Ці поведінкові розлади не тільки руйнують життя окремих людей, але й створюють значний тягар для системи охорони здоров’я та соціальних служб.
Як можна боротися з цією проблемою, яка є причиною багатьох трагедій Суспільному розповіли Євгеній Лопасов, керівник терапевтичного процесу ГО “Міжнародна Антинаркотична Асоціація, Вінниця” та Павло Солодовнік, керівник відділення тренінг-центру адаптації та соціалізації особистості.
Що таке адиктивна поведінка?
Адиктивна поведінка — це залежна поведінка, що часто починається з малого і може призвести до серйозних наслідків. Вона охоплює широкий спектр форм залежності, від психологічних до фізичних, і може включати вживання психоактивних речовин, таких як наркотики, алкоголь чи інші стимулятори.
За словами Євгенія Лопасова, залежне мислення і поведінка розвиваються протягом тривалого періоду. Людина поступово відмовляється від відповідальності за своє життя, віддаючись певним звичкам і намагаючись знайти задоволення чи полегшення через їх вживання. Цей процес, від початкових ознак залежності до повного вживання психоактивних речовин, і називається адикцією.
Але чи може залежність бути нешкідливою? Виявляється, так.
"Наприклад, залежність від кави чи спорту може бути відносно нешкідливою, якщо вона знаходиться в межах поміркованості. Однак, навіть при таких формах залежності важливо дотримуватись балансу, щоб не виникло надмірне вкладання емоційних чи фізичних ресурсів у ці звички", — пояснив Лопасов.
Проте існують види адикції, які можуть мати руйнівний вплив на людину. Наприклад, хімічні залежності, такі як наркотики або алкоголь, а також не хімічні залежності, як ігрові або азартні звички, можуть серйозно погіршити якість життя та призвести до деградації особистості.
За словами фахівця, проблема виникає, коли ці залежності стають руйнівними, що може призвести до розвитку більш важких форм адикції, які не лише впливають на особистість, але й на оточення людини.
Як формується залежність?
Залежність — це не просто звичка чи тимчасова потреба. За словами Євгенія Лопасова, це процес, що виникає через неспроможність людини справлятися з власними емоціями та почуттями. Крім того, сучасний світ, зі своєю постійною доступністю інформації та технологій, стає серйозною провокацією для формування залежностей, де багато з них можуть набувати руйнівного характеру.
"Людина, як соціальна істота, повинна будувати зв’язки з іншими людьми, розвиватися та взаємодіяти з реальним світом. Однак, коли вона вирішує втекти в онлайн-середовище, це сигналізує про бажання уникнути реальності", — розповів Лопасов.
Залежність можна розглядати як хворобу емоцій, оскільки людина не може належним чином керувати своїми емоціями та почуттями, тому шукає відчуття комфорту поза реальним світом.
"Це можуть бути алкоголь, наркотики, чи навіть соціальні мережі. Наприклад, алкоголь на початкових етапах може заспокоювати, надавати енергію, але з часом його вплив стає руйнівним для організму", — додав фахівець.
Крім того, коли людина починає постійно вдаватися до зовнішніх засобів, щоб заглушити свої емоції, вона поступово деградує. Її особистість починає руйнуватися, а залежність стає все більш сильнішою. У сучасному світі особливо часто можна спостерігати залежність від телефонів та соціальних мереж, які є частиною повсякденного життя.
Співзалежність: як допомогти людям із залежністю
Проблема співзалежності є не менш складною, ніж залежність самих людей. Співзалежні часто перебувають у стані заперечення, вважаючи, що проблема не стосується їх. Це проявляється в тому, що люди, які знаходяться поруч із залежними, часто не усвідомлюють власну роль у підтримці цієї проблеми.
"Я не алкоголік, не наркоман, це не моя проблема. Саме так часто думають вони, звертаючись до фахівців", — розповів Павло Солодовнік.
У процесі роботи з такими людьми важливо пояснити, що залежність — це система, в якій співзалежні також відіграють роль. Вони не дають залежній людині зіткнутися з наслідками свого вживання, а навпаки, підтримують його, забезпечуючи комфорт і утримуючи від реального усвідомлення ситуації. Наприклад, батьки, які спонсорують своїх дітей, оплачуючи кредити або витягуючи їх з поліції, намагаються компенсувати свою провину за, на їхню думку, неправильне виховання. Це дає залежним змогу продовжувати руйнівну поведінку, не стикаючись із її наслідками.
За словами Павла Солодовніка, робота з співзалежними може бути не менш складною, ніж з самими залежними людьми. Більш того, це часто є ще важчим процесом, особливо коли мова йде про батьків. Вони можуть відчувати себе винними, вважаючи, що не вистачило любові або уваги, через що дитина потрапила в залежність.
Як розпізнати перші ознаки адиктивної поведінки?
Залежність може виникати з різних причин, і хоча деякі з них пов'язані з недостачею уваги чи любові в дитинстві, є й інші фактори, що сприяють розвитку цієї проблеми. Зі слів фахівців, одним із важливих аспектів є спадковість: якщо в сім'ї, навіть у більш віддалених поколіннях, хтось мав проблеми із залежностями, це значно підвищує ймовірність того, що людина може зіткнутися з цією проблемою. За статистикою, ймовірність розвитку залежності в таких випадках збільшується на 25%.
Однак залежність не виникає в нормальних, конструктивних сім'ях. Вона зазвичай формується в умовах деструктивних сімей, де можуть бути конфлікти або відсутність стабільної емоційної підтримки. Якщо в сім'ї є лише один з батьків або ж між батьками існують проблеми, дитина часто шукає увагу на стороні, у колі людей, які мають сумнівні звички та поведінку.
Ще однією причиною розвитку залежностей може бути надмірний контроль з боку батьків — коли дитина постійно перебуває під гіперопікою. В таких умовах людина, бажаючи знайти хоч якусь свободу, може шукати нові враження або ризиковані поведінкові моделі, такі як вживання психоактивних речовин.
Іноді проблема полягає в тому, що в родинах, де все є (житло, гроші, автомобіль), людина не відчуває необхідності досягати чогось самостійно, і життя стає нудним. Вони не розвиваються, не беруть на себе відповідальність за своє життя, і тому можуть звертатися до наркотиків або алкоголю, аби заповнити внутрішню порожнечу і знайти емоційну підтримку.
"Це нагадує проблему, яку часто обговорювали в 90-х роках, називаючи її "золотою молоддю". Молоді люди, які мають все, але не знають, як реалізувати себе, шукають легких шляхів до емоційної самореалізації через залежність від психоактивних речовин чи інших деструктивних звичок", — пояснив Павло Солодовнік.
Вплив війни на зростання залежностей в Україні
За словами фахівців, повномасштабна війна в Україні спричинила не лише гуманітарну кризу, а й суттєво вплинула на рівень залежностей серед населення. Найбільш вразливою категорією стали військові, які повертаються з фронту. Постійний стрес, фізичні та психологічні травми змушують багатьох шукати способи полегшити свій стан.
"Окремою проблемою є використання сильнодіючих знеболювальних препаратів, таких як налбуфін, які призначають військовим після отриманих поранень. Ці ліки ефективно знімають біль, але водночас можуть викликати залежність", — розповів Лопасов.
Залежність серед військових проявляється і в інших формах. Наприклад, багато хто витрачає значні кошти на азартні ігри, що також може перерости в серйозну проблему.
Водночас війна впливає не лише на військових. Загальний рівень стресу в суспільстві зріс, і це стало головним тригером для поширення залежностей серед усіх вікових категорій – від молоді до людей старшого віку.
Профілактика залежностей серед підлітків
Сучасні підлітки часто стикаються з ризиками, пов’язаними зі шкідливими звичками, зокрема зловживанням алкоголем, енергетиками, тютюном та іншими психоактивними речовинами. Попри законодавчі обмеження, деякі недобросовісні продавці продовжують реалізовувати такі товари дітям.
Одним із прикладів є енергетики – напої, що містять кофеїн та інші стимулятори. Вживання їх у великих кількостях може призвести до проблем із серцем, підвищеної збудливості та навіть залежності.
Як уберегти дитину?
- Розмова без табу. Важливо відкрито говорити з дітьми про шкідливі наслідки вживання таких продуктів. Підлітки мають розуміти реальні ризики, а не сприймати заборони як безпідставні обмеження.
- Особистий приклад. Діти часто переймають звички батьків. Якщо в родині здоровий спосіб життя, це стає природною нормою для дитини.
- Альтернативні джерела енергії. Важливо навчити дитину отримувати заряд бадьорості не через стимулятори, а через спорт, правильне харчування та якісний відпочинок.
- Контроль та підтримка. Батьки мають бути в курсі, що цікавить їхню дитину, з ким вона спілкується та як проводить час.
За словами Євгенія Лопасова, якщо підліток уже спробував шкідливі речовини, варто не карати його, а підтримати, пояснити наслідки та за потреби звернутися до спеціалістів. Головне – навчити дитину отримувати задоволення від життя без стимуляторів та шкідливих звичок.
Шлях до одужання: де шукати допомогу
Засловами фахівців, важливо пам’ятати, що вихід є, і отримати допомогу можна абсолютно безкоштовно. Для цього варто звернутися до консультаційного кабінету за адресою: Брацлавська, 85, офіс 401, де спеціалісти нададуть фахові поради та необхідну інформацію.
Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram, YouTube та Whatsapp.