Аби зібрати гроші для українських оборонців, у Вінницю приїхав 77-річний волонтер із Херсона Григорій Янченко, більш відомий як дядя Гриша.
Чоловік — колишній десантник. Під час служби в радянській армії 1968 року отримав поранення. Втратив ноги та пальці на руках. Пересувається на кріслі колісному. Та попри це, волонтерить з початку російсько-української війни.
Волонтерити почав від початку російсько-української війни у 2014 році. Коли ж 2022-го росіяни окупували його рідне місто, ще протягом 7 місяців збирав гроші на ЗСУ. Нині з цією ж метою мандрує містами України та їздить на схід до захисників: везе дрони, старлінки, генератори й ліки, які купив за донати.
"Був такий випадок: йдуть до мене назустріч шестеро росіян, два з них підходять і кидають російські рублі. А інші між собою говорять: "Слухай, а кому ти задонатив? Це ж волонтер". Але гроші вже там, куди діватися. Під'їжджаю до наших, а вони запитують: "Що це було? Тобі окупанти кидать гроші". Я не знаю, що в них було на думці. Я потім міняв ці гроші на українські гривні, пересилали в Авдіїівку, Збараж, "Давінчі" переправляв, щоб він купив пальне для своїх авто", — розповів Григорій Янченко.
Виїхати з окупації, як розповів волонтер, йому допоміг товариш.
"Підійшов один з працівників російської ФСБ і попередив: "Дєда, ти катаєшся останні дні". Я на це не звернув увагу, але товариш підказав, що за мною стежать і ось-ось повинні забрати. 24 вересня мав бути референдум за приєднання до РФ Херсонської області. Вони мене тримали до цього числа, щоб я у своїй атрибутиці проголосував за приєднання і це відео показати в Росії та на окупованих територіях України", — згадав волонтер.
19 вересня 2022 року дядя Гриша покинув рідний Херсон та оселився в Запоріжжі. А з початку 2024 мандрує містами України. У Вінницю приїхав вперше, вона за рахунком вісімнадцята.
"Я зрозумів, якщо довго бути в одному місці, збір знижується. Тому вирішив тиждень бути в одному місті. Це і не набридає людям, і мені дає можливість зібрати більше коштів. А ще я знайомлюся з історичними, культурними місцями у кожному місті, відвідую замки, фортеці, концерти деяких груп", — сказав дядя Гриша.
Кримець Дмитро Углач, який воював у складі батальйону "Крим", познайомився з дядьком Гришею, коли переїхав у Херсон після захоплення півострова. Волонтер допомагав йому після поранення.
"Варто було лише зателефонувати і дядько Гриша все привозив. Дивовижно, що я знайомий з цією людиною. Ми його чекали ще місяць тому. А цього разу, коли дізнався, шо він у Житомирі, зателефонував і сказав: "Якшо проїдеш повз Вінницю— більше не телефонуватиму", — сказав Дмитро Углач.
За час волонтерської праці, каже Григорій Миколайович, навчився відрізняти земляків від місцевих. Херсонці — спершу обіймають його, а вже потім донатять. Він за кожен благодійний внесок дякує.
"З дядьком Гришею ми знайомі із 2014 року. Я отримав поранення у зоні бойових дій і повертався з львівського госпіталя через Херсон, заїхали у ТРЦ , де він починав свій трудових шлях. Бачу, що чоловік збирає гроші на ЗСУ. Це було наше перше знайомство. Те, що він збирає, я знаю, що ціленаправлено піде на фронт, жодна копійка нікуди не піде", — зазначив захисник Андрій Паляниця.
Як зазначив Григорій Янченко, за понад 10 років російсько-української війни йому задонатили понад 8 мільйонів гривень. Більшу частину цієї суми — під час повномасштабного вторгнення.
"Переважно зараз збираю на дрони, стралінки, узимку на генератори, медичні потреби, пральні засоби, миючі", — додав волонтер.
Після Вінниці чоловік планує поїздку на схід: повезе все, що купив за донати. А після — знову у мандри Україною.
Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram та YouTube