Олег Зімбалевський до початку повномасштабного вторгнення чотири роки жив у Польщі, працював логістом. Приїхав додому і добровільно прийшов у військкомат. Тепер він прикордонник. Під час відпустки приїжджає до обласного архіву, щоб досліджувати історію своєї родини. Робить це за допомого метричних книг.
"Я запросив метричні книги з сучасного міста Монастириська, тоді це було приміське село Підгородне. Воно в народі називається Фільварки. Там була окрема церква, вона до сьогодні існує. Вже з розвалом Радянського Союзу якраз в 1992 року мене встигли там похрестити. І більшість моєї родини тутешньої, з Тернопільщини, походить от саме з цього села Фільварки".
Більшість записів про народження, шлюб або смерть родичів він знаходить у книгах саме з цієї парафії, розповів Олег Суспільному.
"Ця метрична книга містить записи про народження із 1876 по 1922 рік".
За його словами, цього разу шукає додаткову інформацію про прадіда Йосифа Рибака.
"Ось мій прадід Йосиф Рибак. Тут пише латинкою, але я можу сказати українською. Він народився 3 квітня, хрещений 4 квітня 1890 року. Тут записано — повитуха, яка приймала пологи, віросповідання його греко-католицьке, чи народжений він в законному шлюбі чи незаконному — в законному шлюбі. І записані його батьки. Відповідно до цього, можна ще копати глибше".
Олег Зімбалевський розповів, цікавитися генеалогією почав на другому курсі чернівецького університету.
"Запитав в мами своєї, в тата і так поступово, поступово почав акумулювати інформацію. Єдиний мінус, що я зробив це вже в дорослому віці, коли більшість того покоління, яке ще могло пам’ятати два-три покоління тому, вже померло".
Пошуки інформації про історію свого роду продовжив, досліджуючи надгробки на цвинтарі та архівні матеріали. Вдалося віднайти цікаві факти:
"Було в той час модно і популярно, коли змішаний шлюб, наприклад, чоловік греко-католик, а дружина католичка, сини були хрещені в греко-католицькій церкві, а дівчата, тобто доньки, були хрещені в католицькій церкві. Це за домовленістю суто між чоловіком і дружиною".
Також Олег Зімбалевський має лемківське коріння, воно стало основою для однієї з наукових робіт під час навчання.
"З лемківським корінням було набагато простіше, бо я ще малим застав свого дідуся живим. Я орієнтувався, принаймні, хто такі лемки і звідки вони, і що в мені тече лемківська кров".
Нагадаємо, Суспільне підготувало спецпроєкт до 80-х роковин депортації лемків з їхніх етнічних земель. Щороку на Тернопільщині відбувається фестиваль лемківської культури "Дзвони Лемківщини". Цьогоріч дійство назвали "Ватра нескорених". Інтерв’ю з депортованими українцями, які досі сумують за втраченим домом, і лемками, які сьогодні захищають Україну на передовій, а також про традиції та сучасні дослідження історії Лемківщини дивіться у нашому спецпроєкті "Ватра нескорених".
Зібрану інформацію Олег Зімбалевський зберігає в цифровому вигляді, для кожної родової гілки є окрема папка, розповів чоловік. Разом із записами посортував і старі фотографії. Але світлини деяких родичів знайти не може.
"Були в родині люди, які воювали в підпіллі, в ОУН-УПА і ці фотографії були знищені. Вони нажаль теж загинули ці люди".
Олег розповів, своїми схематичними записами родових дерев ділиться з кожною гілкою родини.
Олег Зімбалевський сказав, що досліджує своє коріння для розуміння історії свого роду:
"Я не шукаю якогось там шляхетського походження, я самодостатня людина. Мені не цікаво це. Мені цікаво просто знати, що ці люди були, де вони жили ну і, звісно, звідки походили".
