На Тернопільщині досліджують історію віконського килимарства та килимарства Західного Поділля. У межах проєкту «Відновлення віконської килимарської традиції» також планують навчити ткацтва вісьмох людей та відтворити п'ять історичних віконських килимів.
Про це Суспільному розповів голова громадської організації «Мистецький фестиваль "Ї"» Василь Томчишин.
За його словами, над дослідженням працюють доктор історичних наук Сергій Ткачов, професорка кафедри художнього текстилю Львівської національної академії мистецтв Зеновія Шульга та професор цієї академії Ростислав Шмагало.
«Наш проєкт має на меті дослідити, яким чином розвивалася віконська килимарська традиція, які вона переживала етапи становлення, як вона вплинула на розвиток килимарства на Західному Поділлі. Тому що килимарство було розвинуте на той час не лише у Вікні, а були й інші центри цього ремесла», — сказав Василь Томчишин.
Досліджують килимарство Західного Поділля
За словами Василя Томчишина, науковці працюють з архівними матеріалами та проводять польові дослідження у населених пунктах, де було поширене ткацтво. Вони фотографують збережені вироби, записують спогади майстрів та досліджують орнаменти й техніку виготовлення килимів. Історик Сергій Ткачов разом із Зеновією Шульгою вже побували в Клебанівці Підволочиської громади.
«Там у людей в хатах залишилися килими, килимові крайки, ткане полотно. У цьому селі був традиційний центр ткацтва, на відміну від села Вікно, де почали ткати килими за ініціативи Володислава Федоровича», — розповів Сергій Ткачов.
За його словами, у Вікні килимарська традиція перервалася під час Першої світової війни.
«Килимарська школа і майстерні були спалені російськими солдатами і вже не відновлювалися», — сказав історик.
Науковці також планують провести польові дослідження у Токах, Кошляках, Гниличках і Гнилицях. У Токах вони планують зустрітися з килимаркою Марією Безкоровайною, яка в радянський період працювала на замовлення Художнього фонду.
«Вона розробляла авторські малюнки, а також ткала килими за взорами, які надсилав їй Художній фонд. Ткала і її мама, тобто це родина ткачів з покоління в покоління. Тому нам цікаво з нею поспілкуватися, записати спогади», — розповів Сергій Ткачов.
У Кошляках, Гниличках і Гнилицях дослідники хочуть пересвідчитися, чи збереглися старі килими у місцевих церквах.
«Коли я був там востаннє, близько десяти років тому, ці килими ще були. Хочемо перевірити, чи вони збереглися, в якому стані, а також зробити фотографії для каталогу», — сказав Сергій Ткачов.
За результатами досліджень планують видати каталог «Килими Західного Поділля».
Вісьмох людей навчатимуть ткацтва
Ще одна частина проєкту — килимарська школа. За словами Василя Томчишина, до неї планують відібрати вісьмох учасників: чотирьох із Гримайлівської громади Тернопільщини та чотирьох із Глинянської громади Львівщини. Навчання триватиме чотири місяці на базі Глинянської килимарні, розповів Василь Томчишин.
«Учні вивчатимуть теорію і практику. У результаті кожен учасник виготовить невеликі килимові вироби — запаски або приліжкові килими на основі узорів віконських килимів, які зараз зберігаються в музеях Польщі та України. Також досвідчені майстрині з Глинян разом з учнями відтворять п'ять історичних віконських килимів», — сказав він.
Учасників відбиратимуть на конкурсній основі. Про це розповіла кураторка школи, професорка Львівської національної академії мистецтв Зеновія Шульга. За її словами, перевагу надаватимуть людям, які планують надалі займатися художнім текстилем.
«Килим — це мистецький твір, і він вимагає розуміння і колористики, і фактури. Ми почнемо з основ: композиції, кольорознавства, технології фарбування, ткацьких технік. Будемо чотири місяці готувати ткачів, які змогли б створювати мистецькі килими за проєктами художників», — сказала Зеновія Шульга.
Учасників навчатимуть працювати з ткацьким верстатом, добирати сировину, створювати технічний рисунок і переносити його на тканину. Також вони вивчатимуть технологію фарбування рослинними барвниками.
«Навчання триватиме в офлайн- і онлайн-форматах. Оскільки я працюю на кафедрі художнього текстилю Львівської національної академії мистецтв, програми будуть затверджені в академії. Це програми, за якими ми готуємо наших студентів», — розповіла професорка.
Що відомо про віконське килимарство
Килимарську школу в селі Вікно, яке нині входить до Гримайлівської громади, заснував у 1886 році Володислав Федорович — галицький громадський і політичний діяч та меценат. У школі навчали ткацтва та виготовляли гладкоткані килими. Вироби віконських майстрів продавали за межами Галичини.
За словами Сергія Ткачова, діяльність школи припинилася під час Першої світової війни після знищення майстерень. Зеновія Шульга розповіла, що нині майстрів, які володіють традиційними техніками ткацтва, залишилося мало.
«Є люди, які колись, років 40 тому, ткали в комбінатах чи, наприклад, у Глинянах на фабриці художніх виробів "Перемога". Але ткачів практично немає», — сказала вона.
За словами професорки, традиційні килими використовували не лише для утеплення помешкань, а й для їхнього оздоблення. Зокрема, ткали заслони для вікон і дверей.
Результати представлять у 2027 році
Завершальним етапом проєкту, як розповів Василь Томчишин, має стати Третя крайова етнографічна виставка. Її планують провести у 2027 році у Вікні. Там мають представити роботи учасників килимарської школи, відтворені історичні килими та результати наукового дослідження.
«Туди з'їдуться ткачі з різних регіонів України для презентації своїх виробів. Також відбудеться презентація наукового дослідження і каталогу "Килими Західного Поділля", де будуть фотографії та інформація про основні центри ткацтва Західного Поділля», — розповів Василь Томчишин.
Нагадаємо, у 2025 році у селі Вікно Гримайлівської громади відкрили Центр спільнототворення «Світлиця Федоровича».
