Щороку хрести, що біля церкви Воздвиження Чесного Хреста Господнього Православної церкви України, що в Монастирку на Тернопільщині, вбирають квітками. За кожен хрест відповідає родина, де є незаміжні дівчата. Цю традицію внесли до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.
Як повідомляють кореспонденти Суспільного, цього року вбирати хрести квітами почали з 11 вересня. Основну їх частину прикрасили 12-го, а 13 вересня тут відбулася традиційна Хресна дорога. Її щороку проводять увечері, перед сільським празником, який припав на 14 вересня.
За словами голови Більче-Золотецької громади, до складу якої входить село Монастирок, Галини Огородник цьогоріч, як ніколи, було багато людей:
«Монастироцькі дівчата заздалегідь, продовжуючи традицію своїх предків, вдягнули хрести в квіти та зілля. А традиція полягає в тому , що кожна родина в Монастирку має свій хрест , який прикрашає незаміжня дівчина. Одружуючись, вона передає його наступній в своїй родині.
Готуються до цього майже цілий рік — сіють, висаджують та доглядають квіти, бо кожна дівчина хоче, щоб її хрест був якнайкращий. З якої пори існує ця неповторна традиція — невідомо».
Першим письмовим підтвердженням прибирання хрестів в Монастирку є «Книга Союза літургічного» 1912 року, в якій починаючи з 1927-го тодішній священик Семен Гребенюк описує, як проходили відпусти і празники в Монастирку, як красиво прибрана хресна дорога, розповіла Галина Огородник:
«Навіть в радянські часи, коли церква була зачинена ця традиція існувала. Тому за поданням нашої громади традиція вбирання хрестів Хресної дороги в Монастирку була включена в Тернопільський обласний, а згодом і Національний перелік об'єктів нематеріальної культурної спадщини України».
Член експертної ради з питань охорони нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури України Микола Шкрібляк розповів Суспільному, що приїхав на це святкування вперше:
«Хто відчуває традицію, хто розуміє важливість і сутність цієї традиції, одразу відчує дуже потужну енергетику. Енергетика і самої землі, і самого оточення, і величезної любові тих людей, які пронесли цю традицію через століття.
Це дуже важливо, і я сподіваюся, що ця традиція ніколи не перерветься. Немає такого найменшого куточка в Україні, де би не можна було знайти те, що є для кожної із громад своєю важливою культурною цінністю. Тому що саме громада є первісною, визначаючи той чи інший елемент, який для них важливий, має соціально-культурне значення, бо будь-який елемент матеріальної культурної спадщини, він людей об'єднує.
А цей елемент, він глибоко духовний. Тут можна дуже багато розкривати різних аспектів, але коли ви запитаєтеся тих людей, які є практиками, носіями того чи іншого елементу матеріальної культурної спадщини, то вони вам точно скажуть, що це наше, воно рідне, воно нам близьке».
«Нематеріальна культурна спадщина — це не тільки знання, практики і уміння. Це ще й спосіб передачі, це ще й те, чим ми завжди просимо, щоб займалися дуже обережно, але щоб говорили, популяризували і щоб ні в якому разі не перетворювали елементи в якийсь такий сценічний варіант, не спримітизовували його, бо нематеріальна спадщина рано чи пізно вона викине оце все не наносне, примітивне, можливо навіть якесь не властиве тому чи іншому елементу.
Нам важливо жива традиція, живі носії та той живий вогник, який ось тут на цій землі присутній, який буде завжди надихати цих людей, цю традицію зберігати, розвивати і нести в наступні часи і наступним поколінням», — сказав Микола Шкрібляк.
Роль спільноти в охороні нематеріальної культурної спадщини 15 вересня обговорили учасники обласного семінару-практикуму, який організував у Більче-Золотецькій громаді департамент культури та туризму Тернопільської ОВА.
«На прикладі цієї громади хочемо показати, як традиція єднає спільноту, зберігає зв'язок поколінь, дає додатковий імпульс та можливості для розвитку», — каже директорка департаменту Світлана Байталюк.
Організатори семінару-практикуму запропонували для розгляду його учасникам низку питань:
- дослідження нематеріальної культурної спадщини на рівні спільноти;
- напрацювання комплексу заходів, спрямованих на забезпечення життєздатності традицій, обрядів, ремесел та інших проявів живої спадщини — їх охорони, визначення відповідальних сторін, формування плану охорони елементу;
- підвищення обізнаності про живу спадщину регіону, її популяризацію.
Крім працівників структурних підрозділів у галузі культури територіальних громад області, до участі в заході долучилися члени Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури України.
Підчас семінару відбулася зустріч з носіями традиції вбирання хрестів Хресної дороги у селі Монастирок.
