32-річна сумчанка Оксана Тіхонова стала рекордсменкою книги рекордів України. Вона зробила манікюр за 9 хвилин 57 секунд. Жінка неодноразова переможниця європейських чемпіонатів. Зокрема, має 10 кубків, п'ять медалей, корон у Польщі. Історію дівчини читайте у матеріалі Суспільного. Далі — пряма мова.
Насправді, якщо чесно, в мене не було думки там робити рекорд, якось там заявляти про себе, говорити, що я там щось можу. Ні, це все зародилася і з'явилася тоді, коли я приїхала до Польщі. Ну, в Україні такого не було, скажем так. В Польщі я маю 99% клієнтів — це польки.
І от коли я почала працювати, всі дівчатка мої польки були в такому, м'яко кажучи, шоці трошки від моєї швидкості, від моєї техніки, від того взагалі, як я працюю. І ви знаєте, я постійно почала чути, що там Ксенія, то шок, як то можливо. Одна із дівчаток сказала, що ну треба це якось зафіксувати. Почалося все саме після цієї фрази.
Що я дійсно задумалася, що ну то правда, чому це якось не зафіксувати і показати. У мене є знайома подружка, вона журналістка з Києва. Я поділилася цією своєю думкою. І вона мені говорить: "Чекай, в мене є контакти Лани Вєтрової, вони колись там співпрацювали. Просто напиши, проконсультуйся. І пішло, поїхало. Я написала Лані. Лана мене дуже підтримала.
Коли ви розпочали навчатися манікюру, займалися, можливо, чимось іншим по життю?
Я все життя майстер-манікюру. Скільки себе пам'ятаю, скільки я майстер-манікюр. В 2010 році я закінчила школу і в мене вже почалися такі думки.
Ну, мені подобалася ця сфера, подобалися нігті і сміло можу сказати, що з 2010 року почався мій шлях.
Де ви навчалися?
Я закінчила Сульську школу, село Сула. 20 км від Сум.
Ви закінчили школу і самі десь навчалися, чи десь ходили на якісь курси?
Ну, на початку це було як хобі. Я спочатку там сама собі щось намагалася робити, подружкам, ну, як зазвичай це все відбувається в початківців. Але згодом я зрозуміла, що, ну, собі робити то окей, але це все трішки непрофесійно. Пішла на курси. Пам'ятаю, що я пішла на все, що там можна було - нарощування, дизайни, всі які курси були, все пройшла.
І потім після того, як я там отримала свої сертифікати, вже почався такий більш серйозніший мій шлях, то я почала вже клієнтів брати, приймати, спочатку вдома. Ну, зрозуміла, що це те, що я хочу, щоб ця справа стала не хобі, а от основною. І паралельно, до речі, навчалася в СумДУ.
В університеті спочатку першим моя спеціальність — це екологія, а друга — економіка про декорування. Незважаючи на те, що життя так, знаєте, плинуло там університет, пам'ятаю, на права вчилася, дітки з'явилися, але паралельно завжди були нігті, завжди.
Ви закінчили курси, ви зрозуміли, що це ваше, вам це подобається. Де працювали першочергово?
Не працювала. Завжди був манікюр в моєму житті, а паралельно в нас був такий трішки сімейний бізнес, це фури були, зерновоз, і я в сімейній справі. Працювати на когось в якоюсь установі, то ні, такого не було в моєму житті. Завжди пиляла нігті.
Про цей рекорд ви задумалися лише в Польщі. В Сумах впродовж якого часу ви займалися нігтями і також ви так швидко це все робили?
Ну, в Сумах я теж швидко робила, але не скажу, що це прям такий викликало шок. Звісно, всі клієнти вже звикли, що я швидка, якось приїлася вже моя швидкість. Але теж в Сумах я швидко робила. Тобто я роблю швидко гель-лак. Манікюр з гель-лаком. По часу якщо я так поволі роблю, то це там півтори години нарощування. Якщо ми говоримо за гель-лак то зараз на кожного клієнта це по годині. В Європі в мене година на клієнта.
За скільки ви зробили манікюр із гель-лаком?
Коли я зголосилася, що я хочу таке робити, зі мною, звісно, зв'язалися представники і висунули свої умови. Я думала собі, що як взагалі це буде відбуватися, що я зроблю одну дівчинку, відстріляюся, бо я жахливо хвилювалася. Я так хвилювалася, як ніколи. Думала, зроблю одну дівчинку і окей, молодець.
Заявляла про себе, що буду робити 15 - 20 хвилин, щось таке вже і не пам'ятаю, скільки я говорила. Але зв'язалися зі мною представники і сказали, що ти не будеш робити одну дівчинку, ти будеш робити три дівчинки. Кожна має бути по 15-20 хвилин. Перед самим рекордом я настільки хвилювалася.
Ну, я я просто не можу передати ці хвилювання. Коліна трусилися, руки трусилися. І я зробила першу дівчинку. Звісно, були такі проміжки між дівчатами. Я зробила першу дівчинку, якщо я не помиляюсь, 10 хвилин 50 секунд чи 57 секунд. Друга дівчинка в мене найшвидша була 9 хвилин 10 секунд і третя дівчинка теж була 10 хвилин і скількись секунд, я точно не пам'ятаю.
Як мені сказали, що додадуть всі оці три дівчинки, три спроби і виведеться середнє арифметичне, що так буде саме, ну, справедливо і чесно. І вийшов в мене рекорд 9 хвилин 57 секунд. Якщо чесно, я теж всім це говорю, це відверто, по-чесному, для мене теж шок, що я зробила за 10 хвилин, бо я планувала 15 хвилин робити.
Я думаю, що це моє хвилювання страшне, хвилювання адреналін. Ця вся обстановка. Знаєте, люди по-різному реагують на стресові ситуації. Мені до речі, так і Лана говорила, що основна маса, ну, рекордсменів, особливо це спортсмени, показують гірші результати на самих рекордах. От бачите, в мене трішки по-іншому все спрацювало.
Зараз уже так швидко не робите?
В мене різні ситуації бувають. Буває, там запишу, ну, не спеціально, звісно, там двох клієнтів на один час, або там хтось дуже запізниться, або хтось забуде, а потім летить на цю процедуру і, звісно, мені приходиться робити той час, який в мене зостався. Різне буває. Якщо треба там за півгодини, то я зроблю за півгодини. За 40 хвилин, так 40 хвилин, 20. За 9 хвилин, так за 9 хвилин. Так, так, але чесно вам признаюсь, я не люблю в такому ритмі робити.
Але давайте все ж таки опишемо цей процес. Що робили, на рекорді?
Це опил форми. В нас був овал, наскільки я пам'ятаю, всіх трьох дівчаток. Опил форми, обрізання кутикул.. Чистка птеригії, потім підготовка нігтьової пластини, сам гель-лак і топ. І мабуть я там ще коригувала в самому кінці, теж не пам'ятаю форму, кому коригували, кому ні, ну кому треба було.
Хто перевіряв вашу роботу? Який спеціаліст?
Всі модельки були, це мої старі клієнти, це не просто там люди з вулиці, і вони всі в доказ того, що це було якісно, всі через місяць прийшли на нігті. Все ідеально.
Слідкувала Лана. Це була пряма трансляція. А ще такі умови були, що потрібна була й доказова обов'язкова база. Я була під прицілом камер. Це була камера загальний план, це була камера рук конкретно, весь процес. І третя ще камера десь була.
Це все дівчатка мої знімали, ці модельки. Тобто одна сідала, друга знімала. Команда підтримки була гарна. Дякую їм велике.
Рекорд фіксувався в Польщі чи в Україні.?
Рекорд фіксувався в Польщі, бо я проживаю в Польщі, у Варшаві. До речі, теж це був такий сюрприз, що можна було зробити це в Польщі. Я думала, що мені доведеться їхати там чи в Київ. Ну, я була готова до будь яких умов, які мені скажуть.
Ваш рекорд хтось перебив вже, чи ні?
Ви знаєте, я, мабуть, сама його вже не переб'ю. Ну, якщо окрім жартів, то, наскільки я знаю, то ні. Не було подібної номінації і спроб, мабуть, теж не було, наскільки мені відомо.
Ви на разі працюєте в салоні чи сама на себе знову ж таки?
Я думала над цим питанням. Мені, мабуть, вже важко буде колись працювати на когось, бо я все життя працюю сама на себе.
В Польщі тут у Варшаві я теж працюю сама на себе. В мене тут міні-студійка, навіть не студійка, а така міні-школа. Я тут навчаю дівчат і паралельно маю своїх клієнтів. Якщо в Україні я маю теж, до речі, салон краси, в Сумах, якщо там я просто, ну, працювала майстром манікюру, то тут я і працюю майстром манікюру і навчаю дівчаток.
Вам оцей статус, рекорд якось допоміг у Варшаві, чи ні?
Я завжди мала багато клієнтів і от того, що я стала рекордсменкою, якби плюс не відбувся, я і так їх маю багато. А що стосується внутрішнього такого, то так, звісно, я дуже пишаюсь собою. Внутрішня гордість за себе, що я це змогла. В цьому плані звісно.
Чи не плануєте ще якісь навичок здобути, можливо ви ще чимось захоплюєтеся?
Ні, більш другим я нічим не займаюся. Нігті були завжди в моєму житті, я думаю, вони і будуть. Єдине, що з такого з нового я маю надію, що все вдасться і все буде окей. Це я чекаю. Я подала заявку на рекорд Гіннеса. Зараз я маю рекорд України, а в процесі очікування рекорду Гіннеса. Я маю надію, що мою заявку розглянуть і я підійду як кандидат. І в найближчому часі зроблю ще й рекорд Гіннеса.
А до речі, там такі ж умови, чи там, можливо, більш якісь там жорсткі і де відбувається?
Якщо я не помиляюсь, то це Великобританія. Ви знаєте, хід подій, такий самий, як і Рекорд України. Ти створюєш свій кабінет. Правда, єдине, що там все англійською. Трішки більше там питань таких загальних в цьому кабінеті. Ну, а так, в принципі, все те саме. Створюєш свій кабінет, подаєш заявку, описуєш, що ти будеш робити, хто ти, що ти, і все. Заявку подала в грудні. Ну, я знаю, що там очікування довге. Знайомий очікував шість чи п'ять місяців. Але я хочу сподіватися, що це буде позитивна відповідь.
Чи були якісь такі цікаві якісь історії? От як ви на початку сказали, всім буду це розповідати. Можливо, ще якась така була якась унікальна цікава історія, пов'язана саме чи з рекордом, чи із роботою з вашою.
Я випускаю дуже багато учениць. Дуже багато дівчаток , до речі, не тільки з Варшави, приїжджають з різних і країн, і міст, щоб навчатися. І коли от я отримую там листи вдячності за те, що я так перевернула життя людини. Людина приміром працювала на заводі, а зараз майстер манікюру і гарно заробляє і все вдалося.
В такі моменти, коли я отримую цю подяку, важко передати гордість і піднесення, яке я відчуваю. Я думаю, що я на правильному шляху, що от таким чином допомагаю дівчатам в житті.
Навчання відбувається виключно офлайн чи можна і онлайн?
Виключно офлайн, бо мені важливо гарно навчити. Мені важливо, щоб це було якісно. Я вважаю, що саме по нашій специфіці, по нігтях, ну неможливо онлайн навчити якісно і гарно. Що стосується практики, як там правильно зрізати кутикулу, як там обробляти, то ні. Я впевнена на 100%, що це неможливо. Тільки офлайн.
Ви виїхали у зв'язку з війною до Варшави чи просто по життю та склалося?
Так, я біженка. Я виїжджала в зелений коридор, який був 8 березня в Сумах. Як біженка посадила дітей і поїхала в невідомість. Було важко, складно, бо особливо, коли ти розумієш, що ти все залишив — всіх клієнтів, салон, все. Мені морально дуже важко було.
Чи плануєте повернення назад в Україну в Суми, чи все ж таки вже тепер Варшава - ваш дім?
Це насправді складне питання. Я маю двох діток, в першу чергу, у травні буде 13 і 12 років. У мене дівчинка погодки. Не знаю, що відповісти. Чи повернуся чи ні. На даний момент 100% ні.
Що буде далі, дай Боже, щоб все було добре. Ви знаєте, я щаслива. Я безмежно щаслива, що я в свій час зв'язала своє життя з цією професією. А от я відчувала в 2010 році, я відчувала, що це треба. Хоча теж це така інформація, я не дуже так афішувала , але мої батьки не хотіли, щоб я була майстром манікюру. Не хотіли, але все-таки я настоювала на своєму, що от я буду.
Я буду робити все, там треба диплом, я від навчаюся, треба там другий, окей, але я буду пиляти ті нігті. Я пам'ятаю навіть оцей сімейний бізнес з фурами. Я пам'ятаю, я там гружу фуру, роблю замовлення, плечем тримаю телефон і паралельно пиляю нігті. Нігті завжди були в моєму житті. Це правда.
Що можете порекомендувати молодим дівчатам, які не можуть себе знайти?
Ви знаєте, теж я вам скажу трішки таку конфіденційну інформацію, ще про це ніхто не знає. Саме зараз у Львові друкарня-видавництво друкує мою авторську книгу. Нещодавно написала авторську книгу. Книга мотиваційна. Я на своїх курсах, ну, дуже мотивую дівчат. І дуже часто чую, що от дякую, дякую за мотивацію. І на фоні цього я написала авторську книгу, я її називаю мотивашка.
Це саме ця книга для дівчат, які стали на шлях наш б'юті, які вагаються — моє, не моє, там впораюсь, не впораюсь, чи важко буде, чи не важко. От все-все-все я описала в цій книзі паралельно на підґрунті свого життя. Я не планую її там продавати сильно, я планувала там чисто символічно на каву. Для мене це дійсно важливо, що от я відіграю таку роль і допомогла.
Тому я щиро, якщо комусь треба там скинути формат онлайн або саму ту книжку, я залюбки поділюся. Я можу сказати, що треба не боятися своїх невдач, які можуть бути, не боятися цього там тяжкого шляху, вірити в свої сили, бути впевненому. Я завжди кажу дівчатам, що хто стукає, тому відкривають. Раз не вийшло, другий раз не вийшло, на третій раз обов'язково вийде. Бо не буває всього відразу.
Через складні там шляхи всі проходять. І я так само, і і хтось так само, всі так само. Праця, праця, впевненість в силах і обов'язково все буде добре. Нема іншої опції, як говорять мої польки. Нема. Буде все добре.
Ну, до свого успіху, я так розумію, ви йшли 15 років.?
Так. Довгих 15 років, але те того варте.
Можливо, є якісь такі побажання для наших сумчан, жителів нашої області?
Я можу побажати тільки всього самого найкращого. Бажаю перемоги нашій країні. Я знаю, що нашим сумчанам трішки зараз важко. Я впевнена, що все обов'язково минеться. Перемога за нами. Все, що зруйнувала країна-агресор, все, все відбудеться і все буде добре. Мої побажання тільки найкращі й щирі.
Читайте Суспільне у Telegram та WhatsApp
Дивіться нас у YouTube та TikTok
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber та Facebook
Підписуйтеся на наш Instagram