Перейти до основного змісту

Колишній зенітник, що охороняє інфраструктуру Сум, розповів про свій військовий шлях

Старший солдат, колишній навідник зенітно-кулеметної роти, а нині стрілець взводу охорони сумського обласного центру комплектування Владислав, на псевдо Кабанчик отримав за свою службу почесний нагрудний знак "Золотий Хрест" від Головнокомандувача Збройних Сил. 28-річний військовослужбовець, що нині охороняє критичні об'єкти Сумщини, родом із Житомирщини. Суспільному він розповів про свій бойовий шлях.

У Сумах Владислав несе службу з кінця 2024 року, а до цього, розповідає, боровся за мирне небо Києва та Київської області. Про початок свого військового шляху колишній працівник державного підприємства згадує так: "Почалася повномасштабна війна, я пішов в черги в військкомат. Вони спочатку кілометрові були, були мотивовані люди, я хотів захистити в першу чергу свою сім'ю, щоб у мене зброя була, щоб міг дати відсіч. В основному стояли на блок-постах, ходили патрулювали місто, свій мікрорайон, вираховували диверсійні групи, затримували, передавали в правоохоронні органи".

Владислав з почесним нагрудним знаком "Золотий Хрест". Фото з особистого архіву

У Бахмутському районі у складі 30-ї механізованої бригади Владислав отримав мінно-вибухову травму. Місяць боєць провів у лікарні, потім була реабілітація. З його тіла дістали 13 уламків, деякі лишаються в ньому й досі.

Владислав з побратимом. Фото з особистого архіву

Потім, згадує Владислав, його перевели в зенітний батальйон: "Я змагався з шахедами, з усіма літаючими цілями, що летіли в країну. Я був вмотивований, щоб вони до критичної інфраструктури не долетіли. Я розумів: якщо він пролетить повз мене, він може долетіти до моєї сім'ї".

Владислав під час служби. Фото з особистого архіву

Нині Владислав охороняє критичну інфраструктуру Сумщини. Розповідає, коли довелося бути присутнім під час вручення повісток, був вражений ставленням цивільних до працівників центру комплектування: "Ганебно ставляться, мене це дуже чіпляє, але я стараюсь якось заспокоїтись, я і так з психологом працював…Є такий контингент людей: "Чому ти не йдеш на фронт?". Йому пояснювати – як у воду плюнути. А чому їм не піти так само хлопців не поміняти? ".

Владислав на псевдо Кабанчик. Суспільне Суми

Тепер мрія воїна – якнайшвидше зустрітися з нареченою, одружитися та народити мінімум двох дітей. З коханою вони познайомилися в інтернеті. Зустрівши свою дівчину, ділиться чоловік, зрозумів, що це його доля, і вирішив пов'язати з нею своє життя: "Ми споріднені душі. Ми це розуміємо. Спільну мову добре маємо.Я в школі був двієчником, вона заучкою. Ми плюс до мінуса – і нормально. Так як я зробив їй пропозицію, маю намір швиденько одружитися. У відпустку просто треба потрапити, розписатися спокійно".

Читайте Суспільне у Telegram та WhatsApp

Долучайтесь до нашої спільноти у Viber

Підписуйтеся на наш Instagram

Топ дня
Вибір редакції