У Великій Писарівці, що за п'ять кілометрів від кордону з Росією, зараз лишаються близько тисячі людей, повідомив секретар селищної ради. Серед тих, хто не евакуювався, — родина Скоркіних. Журналісти Суспільного відвідали сім’ю, що створила в селищі кілька музеїв.
Ще влітку етносадибу Скоркіних регулярно відвідували екскурсії, були серед відвідувачів і діти, розповідає пан Олексій. Зараз у Великій Писарівці дітей не лишилося. Музей меду, який Олексій Скоркін створив у серпні 2022 року — на зимівлі. Відпочивають і бджоли.
"Я в третьому поколінні займаюся бджільництвом, мій тато займається, і наші родичі. Цій справі присвячуємо все життя. Це попри війну приносить нам кошти. Бджоли зимують в таких вуликах. Взимку вони в такому клубі", — розповідає чоловік.
Бджоли не впадають у сплячку, говорить Олексій, вони гріються всю зиму. Температура в центрі клубу сягає 35 градусів. Це – основна пасіка, тут близько 130 вуликів. Поруч вони з батьком 10 років тому висадили понад 100 дерев. Чоловік говорить, йому важливо підтримувати життя в прикордонному селищі попри щоденні обстріли.
"Цього року ми також попри війну садили город: картоплю, моркву. Неприємно дивитися, як люди виїжджають і все заростає бур'янами", — ділиться Олексій.
Олексій Михайлович – батько Олексія, йому 72 роки. Після того, як у 2021 році чоловіки поховали матір і дружину, живуть удвох. Про себе батько розповідає, народився і все життя прожив у Великій Писарівці: "Починав працювати в райкомі комсомолу, потім мене обрали головою районної ради добровільно-пожежного товариства, і років 20 працював там. Потім – пожежник-рятівник. І зараз на пенсії".
Бджільництвом, говорить, почав займатися в 1985 році, і сталося це випадково: "Вийшла донька на город, дивиться – над вишнею рій висить. Покликала, і ми той рій посадили в вулик, і з того одного роя почалося заняття бджільництвом. Один, два, п'ять, ну а тепер велика пасіка".
Відвідувачам музею меду родина розповідає рецепти виготовлення страв із меду, показує старовинний посуд, організовує майстер-класи з відкачування меду. Також кожен гість може скуштувати їхні страви.
"Розповідаю відвідувачам про бджіл, які продукти вони приносять, як ми їх реалізуємо, наскільки корисно мед споживати. Позиціонуємо себе як місцевих бджолярів, які не скиглять, люблять Батьківщину і роблять справу, яку розпочато вже давно", — говорить Олексій.
Також у музеї відтворено побут минулих століть, серед його експонатів ступи, глечики, українські вишиванки та рушники.
Три роки тому біля пасіки розірвалося 6 російських снарядів, розповідає Олексій Скоркін, у будинку повилітали вікна, був розбитий двір. Довелося самотужки потім все відремонтувати. Попри це, виїжджати родина не планує. Основне заняття взимку – виготовлення рамок, фарбування вуликів, підготовка до нового сезону.
"Хто покидав, потікав, шукають кращої долі. Ми ж із сином вирішили нікуди не виїжджати, займатися чим можемо, чим дозволяє здоров'я", — сказав батько Олексія.
Чоловіки діляться: головна їхня мрія – перемога України у війні. На базі музеїв сім'я хоче демонструвати побут Великої Писарівки, організовувати нові майстер-класи і конкурси для гостей.
Читайте Суспільне у Telegram та WhatsApp
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber
Підписуйтеся на наш Instagram