"Майже немає людей". Як живе Велика Писарівка на прикордонні Сумщини

З Великої Писарівки на прикордонні Сумщини щодня їздять евакуаційні автобуси. Але там ще залишаються люди. Як живе селище сьогодні – Суспільному розповіли місцеві.

У Великій Писарівці розпочинається 5-кілометрова прикордонна зона. Деякі подвір’я – за 3 кілометри від російського кордону. Зруйновані та пошкоджені будинки, безлюдні вулиці – такий вигляд має селище сьогодні. Перехожих практично немає, іноді проїжджає автівка або велосипед. Це, в більшості, люди, які приїздять із сусідніх сіл провідати своє господарство, розповідає заступник голови громади.

“Багато людей живе поряд з Великою Писарівкою, в 30-20 кілометрах, тож вони кожного дня навідуються додому”, – говорить заступник голови Великописарівської громади Микола Богданов.

Місцева мешканка пані Катерина живе в одному із сусідніх сіл.

“Я виїхала. Це приїхала буквально на 4 години картоплю пополоть. Приходить осінь, і зима, і їсточки всім хочеться, і люди залишаються, і люди наїжджають, тому що людям треба щось їсти. Люди ще живі”, – каже жінка.

Пані Катерина розповідає, що виїжджати не хотіла, але в березні довелося. За її словами, аби не донька, залишилася б у Писарівці.

“В мене ще дитина є. Вона в мене одна, а я в неї одна, от і переживаю за неї”, – пояснює Катерина.

Додає, що з господарства залишився тільки город, доглядає його, коли є можливість.

“Хто їде – причепляюсь і їду. На початку війни в мене утки були, курочки були – а все. 5 котів підгодовую, ще десяток чужих. Їсти всім хочеться. З собою забрала собачку і котика старенького”, – говорить місцева жителька.

Продавчиня місцевого магазину Вікторія каже: нікуди не виїжджала, тільки вивезла трьох дітей. Зараз живуть з чоловіком, ще до них переїхав родич із сусідньої Лугівки, звідки у березні евакуювали майже всіх мешканців.

“Нормально. Працюєм. Город садим. Майже немає людей. Спочатку верталися, а потім знову їх немає, дуже мало. Зараз більше пенсіонерів, молоді майже в нас тут немає. Не хочу я звідси їхати. Не знаю чого. Ось моє, я тут більше 20 років прожила, і це моє. Я не хочу”, – каже продавчиня Вікторія.

Розповідає, що близько тижня у центрі Великої Писарівки немає світла, працюють на генераторі.

“Генератор – це велика проблема, тому що ти не чуєш, коли виходи-приходи, ми їх не чуємо, нам люди кажуть: “Дівчата, вимикайте генератор і тікайте”. Ну тікать нам нікуди, в нас немає сховища. Ми ховаємося ось тут, за холодильником”, – додає продавчиня.

Жінка говорить, що у Писарівці працює кілька магазинів, а ось якісь послуги отримати неможливо. Наприклад, коли помер її свекор, самі возили його ховати, бо ритуальна служба відмовилася їхати у Велику Писарівку. У селищі залишився підприємець, який намагається тут утримати останню аптеку, каже Вікторія.

“Два рази йому потрапило, ну молодець, він герой, нас не залишає. Треба – по дзвінку він привезе тобі які треба ліки. Наш рятівник для всіх. Тому що таблетки елементарні від головного болю, ти подзвонив – він привіз у магазин. Він навіть людям приносить, пенсіонерам, він приносить до нас в магазин таблетки – і ми їх віддаємо людям”, – пояснює жінка.

Олександр – єдиний у Писарівці постачальник ліків. Кілька разів його аптека потрапляла під обстріли, але він її відновлював. Під час останнього обстрілу біля аптеки загинула людина.

Олександр розповідає: коли почули вибухи, в приміщенні був покупець. Він вийшов і сів у машину, щоб від’їхати, і поруч розірвався снаряд. Чоловік згорів разом з автівкою. Олександр вважає, що сам дивом залишився живий, тільки отримав контузію.

“Колишнє приміщення аптеки. Отут я стояв. Шльопс – і не знаю, як я впав, чи це, чи що спасло. В кожуху родився я, або 40 святих мене бережуть”, – каже Олександр Мірошниченко.

Приміщення аптеки непридатне для відновлення, селищна рада виділила для неї інше приміщення. Олександр переніс в нього препарати, які вціліли.

“Люди то просять, приходять. Списуєм, передаєм і заказ робити будем”, – додає працівник аптеки.

За словами Миколи Богданова, скільки людей залишається у Великій Писарівці, точно сказати неможливо. З урахуванням тих, хто постійно сюди приїздить, аби доглядати свої господарства, це 500-600 людей. Мешканців Писарівки продовжують евакуювати щодня, каже Богданов.

“Більшість пенсійного віку люди. Їдуть в основному до своїх дітей, до своїх знайомих. Є в нас в Груні розміщують в приміщення компактного проживання. Кожного дня проводиться оповіщення. ДСНС їздить по вулицях, у гучномовець розказує, що треба евакуюватись”, – говорить заступник голови Великописарівської громади.

Електрику в центральній частині Писарівки відновлять найближчим часом, каже Микола Богданов. Але в громаді є населені пункти без світла. Це села на кордоні, де залишається близько 100 людей.

“Це Олександрівка, Дмитрівка, Шевченки, Братениці. Люди знаходяться більше року без світла і наразі нічим не можемо допомогти”, – додає Микола Богданов.

За його словами, евакуацію з Великої Писарівки організовують щодня і продовжуватимуть, поки тут залишаються люди.

На початку квітня 2024 року мешканці розповідали Суспільному чому повертається у Велику Писарівку.

Читайте Суспільне у Telegram

Долучайтесь до нашої спільноти у Viber

Підписуйтеся на наш Instagram