Хто ще з українських спортсменів отримував позитивний тест на допінг і чим для них все закінчувалося.
Одна з найгучніших подій кінця 2024 року — позитивний тест на допінг в українського півзахисника "Челсі" Михайла Мудрика. У понеділок, 17 грудня, клуб українця "Челсі" офіційно повідомив про позитивний результат на допінг у футболіста, через що його відсторонили від ігор та тренувань.
Відповідно до заяви "Челсі", Мудрик "категорично підтвердив, що ніколи свідомо не вживав заборонених речовин". Попри це, українському футболісту загрожує тривала дискваліфікація, тоді як він сам почав готуватися до свого захисту у суді.
В історії українського спорту позитивний тест у Мудрика — не перша гучна допінг-справа. Суспільне Спорт згадує інші гучні допінг-справи в українському спорті і чим все закінчувалося для цих атлетів.
Футбол: дискваліфікації Олександра Рибки та Даріо Срни
Капітан, а нині спортивний директор донецького Шахтаря Даріо Срна, провів поза футболом 17 місяців через дискваліфікацію. Навесні 2017 року допінг-проба показала присутність у крові хорвата похідні дегідроепіандростерона.
Срна визнав, що порушив антидопінгові правила, хоча заявив, що зробив це ненавмисно. Національний антидопінговий центр дійшов до висновку "про відсутність значної провини або халатності в цьому порушенні". Влітку 2018 року хорват повернувся до тренувань із командою.
Іншого ексгравця "Шахтаря", воротаря Олександра Рибку, дискваліфікували на два сезони. У 2011 році, після матчу "гірників" у Лізі чемпіонів, в організмі Рибки знайшли заборонені сечогінний препарат — сам футболіст згодом розповідав, що випив ту речовину через халатність.
"Дуже прикро, що йдеться не про якийсь хитрий з медичної точки зору стимулятор, а про нешкідливий сечогінний препарат, який коштує копійки і продається в будь-якій аптеці. Футболіст приймав його, щоб скинути вагу. Але оскільки за допомогою цих ліків можна завуалювати присутність в організмі цього допінгу, його теж занесено до переліку заборонених препаратів", — говорив генеральний директор Шахтаря Сергій Палкін.
Серед останніх допінг-випадків у футболі — позитивний тест в ексфорварда "Динамо" Артема Бєсєдіна. У грудні 2019 року в його організм потрапив препарат фонтурацетам — як з'ясувалося, футболіст вжив пігулку від голови, яку йому дав клубний лікар, що й містила заборонену речовину.
Дискваліфікації та позбавлення олімпійських нагород
Олімпійських чемпіонів та призерів також карали за вживання заборонених речовин. У 2012 році метальника ядра Юрія Білонога позбавили "золота" Афін-2004. В його організмі знайшли оксандролон — речовина, що сприяє нарощуванню м’язової маси.
Повернула олімпійську "бронзу" через провалений тест на допінг і призерка ігор у Пекіні, п’ятиборка Вікторія Терещук. Міжнародний олімпійський комітет повідомив, що у пробі українки виявили заборонену речовину — туринабол.
Олег Верняєв та дискваліфікація через мельдоній
Олімпійський чемпіон-2016 у гімнастиці Олег Верняєв отримав дискваліфікацію на 4 роки за позитивний допінг-тест. В організмі українського гімнаста виявили препарат мельдоній — саме цю речовину, за інформацією The Athletic, знайшли і в пробі Мудрика.
Після рішення про дискваліфікацію у серпні 2021 року Верняєв подав апеляцію у Спортивний арбітражний суд. Зрештою, гімнаст пропустив Ігри в Токіо і через 4-річну дискваліфікацію мав пропускати також і наступну Олімпіаду в Парижі, однак у березні 2023-го рішенням САS бан скоротили до двох років.
Системні дискваліфікації у важкій атлетиці
Важка атлетика — один з видів спорту, в якому Україна впродовж кількох десятиріч мала дискваліфікації спортсменів. Серед гучних справ — позитивний тест на допінг в олімпійського чемпіона Лондона-2012 Олексія Торохтія. У грудні 2018-го повторний огляд допінг-проб 2012 року виявив у крові важкоатлета речовину дегідрохлорметилтестостерон.
За півтора місяця до Олімпіади в Токіо триразовий чемпіон Європи Дмитро Чумак, що став відомий завдяки "золоту" Євро-2021 в Росії та допису зі словами "Москва згоріла повністю", мав здати допінг-тест. За інформацією федерації, важкоатлет відмовився надавати зразок проби для допінг-тесту та намагався ухилитися й підкупити допінг-офіцерів.
Перед тими ж Іграми у Токіо, внаслідок системних дискваліфікацій через допінг, Україна мала обмеження щодо кількості важкоатлетів, яких могла заявити на олімпійський турнір. У підсумку на Олімпіаді-2020 від України виступили лише дві важкоатлетки, одну з яких, Ірину Деху, у серпні 2023 року відсторонили від змагань через позитивний допінг-тест.
Даяна Ястремська та виграна апеляція у суді
Найгучніша історія в українському тенісі — відсторонення Даяни Ястремської. У листопаді 2020 року в організмі тенісистки знайшли местеролон та звинуватили в порушенні антидопінгових правил.
Однак Ястремській вдалося виграти суд та довести ненавмисне вживання допінгу. Після кількох апеляцій з боку команди української тенісистки незалежний трибунал розглянув її справу і встановив, що допінг дійсно потрапив до її організму ненавмисно і не через недбалість. Попри це, Ястремська перебувала поза тенісом впродовж пів року.
Біатлон: дискваліфікація Сергія Седнєва
У 2015 році Міжнародний біатлонний союз (IBU) повідомив про позитивний аналіз допінг-проби українця Сергія Седнева. Її взяли 22 січня 2013 року в Антгольці після чергового етапу Кубка світу, аналіз показав позитивний результат на еритропоетин.
У результаті Седнєва дискваліфікували на два роки, а всі його результати з 22 січня 2013 року анулювали. Повернутися до виступів Сергій міг з 15 грудня 2016 року, але в грудні 2014-го оголосив про завершення кар'єри.