Олег Плотницький – про перемогу та звання MVP на клубному ЧС з волейболу, проблеми з коліном та завдання на сезон

Ексклюзивно
. Фото: Getty Images

Ексклюзивне інтерв'ю капітана збірної України з волейболу для Суспільне Спорт.

Капітан збірної України з волейболу Олег Плотницький тріумфально закінчує виступи у 2023 році. У грудні український волейболіст разом з італійською "Перуджою" вдруге поспіль завоював титул клубного чемпіона світу і разом з цим отримав звання MVP турніру.

Виступи на клубному рівні Плотницький проводить після насиченої частини сезону за збірну України. Волейболіст виступив одразу на чотирьох турнірах із "синьо-жовтими": Золотій Євролізі, Кубку претендентів, чемпіонаті Європи, а також світовій олімпійській кваліфікації, лише після чого повернувся до Італії, щоб розпочати сезон із "Перуджою".

У складі "Перуджі" в першій частині сезону Плотницький тричі отримував визнання найкращого гравця матчу.

Суспільне Спорт взяло інтерв'ю у капітана збірної України з волейболу після перемогиРозмова відбулася 12 грудня, після завершення клубного ЧС. на клубному чемпіонаті світу щодо його емоцій від тріумфу на турнірі, а також фізичного стану після насиченого 2023 року.

Плотницький відзначив, що дійсно потребує відпочинку через виступи за збірну України та "Перуджу", розповів про проблеми з коліном. Але наголосив, що дуже радий перемозі на клубному чемпіонаті світу, передусім за те, як себе продемонструвала на турнірі вся команда.

  • Про участь"Перуджа" стала учасником турніру як запасна: від участі у змаганнях відмовились польські клуби "Закса" та "Ястшембський Венґель" у клубному чемпіонаті світу
"Новина, що виступатимемо на клубному ЧС? Сприйняли її позитивно, але трішки далекоКлубний ЧС-2023 проходив в індійському Бенґалуру, ми б теж, напевно, не хотіли туди їхати. Але оскільки ми в цьому сезоні не граємо в Лізі чемпіонів, то, мені здається, це була гарна можливість поборотись за ще один трофей. Знову ж таки – плюс ще кілька ігор, щоб вирости як команда: далеко [їхати], разом 8-9 днів. Тому була гарна можливість захистити титул. Прикольно з'їздити в Індію. Я б так просто не поїхав туди, але, скажімо так, якщо по роботі, то можна".
  • Про рівень клубного чемпіонату світу

"По-перше, треба враховувати те, що в чемпіонаті ти можеш виправити ситуацію. А на клубному чемпіонаті світу виправити її трішки важче: чотири дні поспіль граємо. Деякі команди мали відпочинок в один день між іграми, ми не мали, наш перший ігровий день був вихідним. Рівень достатньо високий: бразильці ["Мінас"] гарний волейбол демонструють, команда з Туреччини ["Халкбанк"] була, де є круті гравці. Японія привезла прикольну команду ["Санторі Санбердс"], вони теж у чемпіонаті гарно грають. Можна виділити тільки, що нижче за рівнем була команда господарів з Індії ["Ахмедабад Дефендерс"]. А так — зі всіма треба було боротися, показувати свою гру, щоб досягати позитивного результату. Не можу сказати, що швидкого [результату], але впевненого".

"Перуджа" після перемоги на клубному ЧС з волейболу. Фото: пресслужба "Перуджі"
  • Про готовність до клубного ЧС

"Завжди стараюся бути зарядженим. Так вийшло: гарно підійшли до цього турніру в плані фізичної підготовки. У цьому плані, мені здається, все правильно зробили, тому що були два дні: поки перелетіли, потім тренувалися, потім перед іграми вже почали включати [у програму підготовки] тренажерний зал, працювати на силу. І воно потім у підсумку дало свій результат: в останніх двох іграх було видно, що реально на підйомі".

  • Про найскладніший матч на КЧС

"Мені здається, що з кожним матчем додавав. Найважчий був, мабуть, з "Халкбанком", з турками. Там було найважче: треба було витримувати концентрацію, менше витрачати якісь сили, енергію на негативні моменти, бо їх достатньо було, вони гарно грали. Та й все одно якась втома давалася взнаки після двох матчів. Трішки спекотно було, слава богу, що було чим дихати, бо коли грали у Бразилії торік, то набагато важче було. Найскладнішим, напевно, був півфінал [проти "Халкбанку"], а найвдалішим, гадаю, фінал [проти "Мінаса"]. Там було круто, все пішло. Не знаю, якось так планувалося в голові перед фіналом, думав, що робити, як реагувати, як витрачати чи не витрачати свої сили, на чому більше зосередитися. Тому фінальна гра взагалі вийшла супер".

  • Про свій виступ на клубному чемпіонаті світу

"Не можу сказати, що я був супер упевнений у тому, що вийде гарно так зіграти. Але розумів, що десь має [спрацювати] подача, прийом. Зал був такий незвичний, для всіх команд так було. Тому всі звикали до цього. Ми змогли адаптуватися до цього вже на вирішальні ігри, півфінал та фінал, тому я десь собі так і прогнозував, що фінал маємо гарно зіграти, як з мого боку, так і команди".

  • Про звання MVP турніру

"Не те, що якось розраховував, я ніколи не розраховую, коли їду на змагання. Треба просто виграти трофей — треба його забрати додому, і все. Далі як буде — це вже організатори вирішують, виходячи з гри. Після фіналу розумів, що є велика можливість потрапити у символічну збірну, отримати звання найкращого догравальника. А після того, як всіх викликали, коли визначилася символічна збірна, розумів, що комусь MVP з нас трьох мають дати, бо ми — чемпіони: я, [Сімоне] Джаннеллі, або [Себастьян] Соле.

Звання MVP несподіване? Ні, думаю, що повністю заслужив на цей приз. Там можна було всім дати [приз MVP]: [Каміль] Семенюк суперкруто зіграв, дуже гарно провів турнір [Хесус] Еррера, Джаннеллі витримав всі чотири гри, стабільно відіграв. Соле, Флавіо [Гуальберто] — можна було будь-кого з нашої команди назвати та дати йому. Чому я отримав? Мені здається, що через деякі яскраві моменти в матчах. Щось незвичне було: передача з другого дотику, якісь забиті м'ячі. Більше якісь емоції, можливо, десь виділився якимись маленькими дрібницями, які, напевно, і віддали мені якийсь один вирішальний голос для цієї нагороди".

  • Про підсумки від клубного ЧС

"Ми виросли як команда. Навіть якщо дивитися [на результати матчів] — закрили чотири гри 3:0, але в деяких партіях були проблеми. Витримали їх, тому що програвали в 4-5 очок, але діставали, вигризали. Мені здається, що виросла команда, все ж провели більше як тиждень разом у таких собі умовах, якщо чесно. Плюс чотири гри поспіль, всі втомлені. Це найбільший плюс, як на мене, що є команда, дуже прикольно зіграли. На майданчику чи поза ним — відчувалося, як грали, що діяли як одне ціле, що всі будуть битися до останнього".

  • Про виступи за "Перуджу" після чотирьох турнірів за збірну України

"Думаю, що ще якщо так місяць пограю, то в мене будуть дірки вже у шлунку від знеболювальних і всякої тої штуки, яку доводиться пити. Бо реально нема кому грати [в "Перуджі"]. [Вільфредо] Леон поки ще не відновився, інший догравальник [Тім Гело], зі всією повагою до нього, просто трішечки нижчий за рівнем. Можу вийти та допомогти, але грати увесь матч... Плюс це рішення тренера, це не те, що я можу вибрати, що там якась менш відповідальна гра чи легший суперник. Гадаю, в інших [збірників] так само: Вася [Тупчій] щось пив через проблеми з рукою, за Юру [Семенюка] не чув, наче непогано в нього все йде, не випадав нікуди.

Тому п'ю знеболювальні. Перший раз випив — 22 години мене протримало, бо нічого не боліло. Коліно так само болить, я вже прошу їх, щоб хоч щось зробили, щоб хоча б спати без болю. Буває, деколи навіть зранку прокидаєшся, просто поспав, нічого не робив, а воно вже реально болить. Але поки що працюємо, тримаємо його, скажімо так, в плюс-мінус нормальному стані. Буде видно. Сподіваюся, що Леон повернеться скоро, і там буде якась можливість у мене взяти паузу, трішки відновитися.

Олег Плотницький. Фото: Getty Images

Ні, [операції не треба], поки все нормально. Зробили всі аналізи, перевірки. Великих змін немає, як у мене було два роки тому. Ця вся інформація ж зберігається. Є одна нестабільність в одному місці, але для неї треба реально повністю розслабити ногу, відпочити, масажі, щоб м'язи повністю були розслаблені. А потім потихеньку втягуватися з маленькими вправами. Грубо кажучи, закачувати саме це місце, щоб воно було більш стабільним. І зняти запалення, бо воно там є. У [колінній] чашечці, з зовнішньої сторони є нестабільна точка. Одне місце, яке робить завжди "клік-клік", якщо рухати, деколи "стріляє" при одному неправильному русі. М'яз може бути попереду, я сильно опираюся на одну ногу, відштовхуюся, і тоді виходить, що коліно трішечки зміщується і дає неприємні відчуття. Щось "клікає" і потім треба пару днів бодай, щоб воно відійшло".

  • Про визнання MVP матчів у сезоні

"Це означає, що все правильно роблю. Десь як гравець зростаю. Не можу сказати, що цей рік набагато краще почав, ніж минулий. Навіть десь в якихось моментах, можливо, гірше трішки. Але загалом через стабільність, через всі елементи, якщо брати докупи, загальну гру, то, напевно, десь виріс, на один рівень вище піднявся. Тепер треба просто додавати".

  • Про подальші завдання на клубний сезон

"Спершу треба вийти до Фіналу чотирьох Кубка Італії. Ніколи не буває багато [кубків]. Перш за все, у нас зараз стоїть завдання закріпитися в турнірній таблиці [чемпіонату Італії], потім ми граємо за вихід до Фіналу чотирьох Кубка Італії. Це мінімальне завдання".

Олег Плотницький у "Перуджі": що відомо

  • "Перуджа" — другий італійський клуб у кар'єрі Плотницького. Першою командою українця була "Монца", за яку він виступав з 2017-го до 2019 рік перед тим, як перейти у "Перуджу".
  • Титул клубного чемпіона світу з волейболу — сьомий трофей для 26-річного волейболіста з "Перуджою" (виграв його вдруге поспіль). Крім цього, він чотири рази вигравав з командою Суперкубок Італії та один Кубок Італії.
  • У попередньому чемпіонаті Італії "Перуджа" Плотницького виграла регулярний сезон з 22 перемогами у 22 матчах, але вибула з боротьби за титул у першому ж раунді плей-оф, програвши "Мілану".
  • У сезоні 2023/24 "Перуджа" Плотницького йде на другому місці (8 перемог в 10 матчах). Лідером йде "Трентіно" (9 перемог у 10 іграх).
  • Упродовж сезону 2023/24 Плотницького тричі визнавали MVP матчу в Італії, а ще одного разу — найкращим гравцем місяця. А звання MVP клубного чемпіонату світу з волейболу — перша подібна відзнака в кар'єрі українця.