У Рівному презентували результати аналітичного дослідження Громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини "Протидія та захист від булінгу щодо дітей ВПО на Рівненщині: проблеми та практики їх вирішення". У ньому зокрема автори розповіли, як функціонує нова освітня програма "Шкільна медіація" у громаді.
Про це повідомили у Facebook Громадської приймальні УГСПЛ у місті Рівне.
Згідно з інформацією в дописі, експерти здійснили аналіз ситуації з булінгом серед дітей-переселенців, враховуючи різні аспекти та джерела інформації на Рівненщині:
"Ситуацію щодо протидії булінгу дітей ВПО на Рівненщині експерти аналізували комплексно, послуговуючись законодавчою базою, місцевими програмами, відкритими джерелами, а також за допомогою інформаційних запитів, судової практики, результатів онлайн-опитування, до якого долучилися 317 респондентів, та 19 глибинних інтерв’ю серед батьків дітей ВПО, співробітників/-ць закладів загальної середньої освіти Рівненщини, органів управління освітою у громадах та інших інституцій".
Як зазначили в дослідженні, поширення практики функціонування Шкільних служб порозуміння (медіації) є важливим кроком у реалізації Національної стратегії з побудови безпечного та здорового освітнього середовища в Україні. В рамках цієї стратегії, у 2023-2024 навчальному році програма "Шкільна медіація" була впроваджена в семи навчальних закладах Рівненської громади, з яких у чотирьох працювали спеціалізовані служби порозуміння.
Що відомо про шкільну медіацію
Шкільна медіація – це процес врегулювання конфліктів між учасниками освітнього процесу за допомогою медіатора, який виступає як нейтральний посередник. Його мета полягає в тому, щоб знайти взаємоприйнятне рішення, враховуючи інтереси та потреби всіх сторін конфлікту.
За інформацією Вищої школи адвокатури України, медіація застосовується в різних країнах світу за трьома основними підходами, що дозволяє адаптувати процес до культурних та освітніх традицій. В Україні медіація стає все більш популярною в школах, допомагаючи учням, педагогам та батькам знаходити мирні шляхи вирішення сутичок. Цей метод активно впроваджується в рамках Національної стратегії з розбудови безпечного середовища в освіті.
Як функціонує освітня програма "Шкільна медіація" у Рівненській громаді
Практична психологиня Рівненського ліцею "Український" та Ліцею № 2 Рівненської міської ради, тренерка підлітків-медіаторів та кураторка роботи шкільних служб порозуміння Рівного Світлана Баранюк розповіла для експертів Громадської приймальні УГСПЛ, як працює ця освітня програма у Рівному.
З її слів, шкільну медіацію в Рівному впроваджують в навчальні заклади, де використовують відновний підхід для вирішення конфліктів. Він передбачає два основні методи: коло спілкування та медіаційні зустрічі, що дозволяють учасникам конфлікту на добровільних засадах обговорити ситуацію за участі нейтрального посередника.
"Наше завдання — показати, що конфлікт не є щось негативне. Конфлікт – це швидше про розширення життєвого досвіду. От ми з дітьми над цим працюємо. Починаємо з того, що презентуємо, що у нашій школі буде працювати така служба порозуміння, тому за потребою – звертайтеся", — додала психологиня дослідникам.
Світлана Баранюк відзначила, що у чотирьох школах Рівного ці підходи застосовують не лише психологи, а й учні-медіатори, створюючи таким чином Шкільні служби порозуміння. У ліцеї № 12 працюють три медіатори, у ліцеї № 25 – двоє, в ліцеї № 2 – один, а в ліцеї "Український" – шість.
Всі учасники ініціативи є учнями 8 та 9 класів, більшість із них – дівчата. Для того, щоб стати медіаторами, школярі проходять навчання, яке включає основний триденний тренінг і періодичні майстер-класи, що проводять 2-3 рази на рік.
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok.