Перстень, хлібці й астрагал, датовані XII-XIII століттями й піч, ймовірно, Х ст., виявили під час розкопок в літописній Пересопниці на Рівненщині. 12 липня тут завершили археологічний сезон-2024. Його присвятили 875-річчю Пересопниці.
Про це Суспільному розповіла керівниця археологічної експедиції Віта Коцюбайло.
За її інформацією, дослідження, присвячені 875-річчю села Пересопниця, тривали з 1 по 12 липня. Їх проводила "Охоронна археологічна служба" Інституту археології НАН України:
"Кожного року ми плануємо археологічні дослідження. Загалом, їх часто проводили, щоб виявити монастир, в якому писали Пересопницьке Євангеліє. Зараз ми зосередилися на дослідженні урочища Пастівник. Урочище цікаве, оскільки на його території зустрічаються матеріали різних періодів. Тут було заможне поселення у ХІІ-ХІІІ століттях. Є ділянки, які були менше досліджені у попередні роки. Тому ми вирішили продовжити їх вивчати. У 2024-му, як і торік, ми проводили археологічні розвідки".
До роботи науковців також долучилися першокурсники РДГУ та НУВГП, це була їхня літня практика.
Що знайшли під час експедиції
Як зазначила археологиня, в одному із шурфів дослідники виявили залишки печі, яку попередньо продатували Х століттям:
"Він не був насичений фрагментами кераміки, предметами побуту. Коли ми вже заглибилися на 20-30 сантиметрів, то знайшли незначні матеріали Х століття, які нам і датують цей об'єкт. Виявили, так звану, хлібну піч. Вона нішеподібна, її вирізали в материковій глині, далі замощувати та обмазували, під черінь викладали фрагменти кераміки. Коли ми виявили цю піч й почали розчищати, то дійсно там були великі замощення кераміки, яка датується Х століттям. Можливо нам вдасться зробити реконструкцію декількох посудин", — зазначила Віта Коцюбайло.
Хлібну піч, за її версією, могли використовувати для просушування зерна.
"Її умовно називають хлібною піччю. Ми її зафіксували на глибині 30-40 сантиметрів від земної поверхні. Спочатку побачили контури, почали вибирати. Глибина печі від зафіксованих контурів до дна теж становить приблизно 40-45 сантиметрів".
Науковці також знайшли у шурфі предмети, які датують XII-XIII століттями.
"Унікальні речі трапилися у верхніх шарах: це перстень, шиферне прясло, ймовірно, хлібці — це такі ритуальні речі того періоду, та астрагал — кістка, яка має ритуальний характер, вона використовувалась й для ігор, відома у Х-ХІІI ст.", — розповіла археологиня.
Матеріал знайденого персня окислився від часу і зараз має зеленуватий колір. Тому з'ясувати це мідь чи бронза, наразі неможливо. Це мають ідентифікувати при детальнішій обробці. Попередньо перстень Віта Коцюбайло датує XII-XIII ст., оскільки такі прикраси були поширені у той час:
"Траплялися також фрагменти посуду, так звана біла глиняна кераміка литовсько-польського періоду — XV-XVI століття. Поки ми не опрацюємо матеріал нам попередньо тяжко визначити датування".
Що планують робити далі
Археологічні дослідження завершилися 12 липня. Наразі науковці планують провести камеральну обробку знахідок:
"Будемо переглядати, шифрувати, описувати, можливо буде реставрація. Далі, коли це все опрацюємо, приблизно в листопаді-грудні 2024 року передамо знайдені предмети в фонди культурно-археологічного центру "Пересопниця".
У 2025 році археологічну експедицію на урочищі Пастівник планують продовжити, зазначила Віта Коцюбайло. Вона додала, на 2024-й прападає 50-річчя археологічних досліджень на території культурно-археологічного центру "Пересопниця".
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook
