Понад 60 тисяч жінок стоять на захисті України, зокрема, більше, ніж 42 тисячі з них — долучились до лав ЗСУ. Такі дані оприлюднили у Міністерстві оборони України. Як там зазначили, ця цифра постійно збільшується, адже у відповідь на повномасштабне вторгнення РФ значна кількість українських жінок служать в армії. Сприяють цьому також зміни в українському законодавстві, які дозволяють жінкам повною мірою реалізувати себе у війську.
Про те, які виклики стоять перед жінками у Збройних силах України, в етері Суспільне. Спротив розповіла офіцерка ЗСУ, учасниця руху Veteranka Катерина.
Тенденція щодо збільшення чисельності жінок у ЗСУ
"У Міноборони України зазначили, що у 2021 році, до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, кількість жінок у лавах ЗСУ становила близько 30 тисяч. Зараз ця цифра вже вдвічі більша. Тенденція до зростання кількості жінок у війську буде і надалі, тому що створюються усі умови, можливості для розвитку. Сьогодні жінка може обіймати посади артилеристки, снайперки, танкістки.
Часто люди цікавляться питанням гігієни: "Як жінці митися на фронті?". Та митися потрібно як чоловіку, так і жінці, можливо, жінці трішки більше це потрібно у зв'язку з особливостями організму, але на сьогодні, в принципі, жінки підлаштувалися під ці норми і в полі, і в бліндажі, і в інших місцях".
Упередження до жінок в армії
"До повномасштабного вторгнення особисто мені було складно потрапити у Збройні сили. Моя боротьба тривала з 2015 до 2021 року. Мені казали: «жінки у війську не потрібні», «ми не хочемо бачити жінку в підрозділі», «що з вами робити, якби хоча б були офіцером, то могли запропонувати вам посаду не повара». Згодом, як я отримала офіцерське звання первинне, я чула: «подивіться на себе, ви така маленька». Тобто маленька? Я адекватна жінка, яка хоче захищати свою державу, яка цього прагне, вони ж не бачили мої результати у спортивних досягненнях, мої медичні показники. Людей оцінюють зовні, є таке суб'єктивне бачення, що жінки не впораються із задачами.
Після 24 лютого 2022 року трішечки спростилася система. Більшість жінок вступили до лав ТРО, стало простіше туди потрапляти. І як показує практика, жінки мають гарні результати, у бойовому підрозділі немає до них упереджень. Якщо вона гранатометниця, то йде відпрацьовує свої завдання, якщо вона снайперка — йде у поле на вилазку на кілька днів і відпрацьовує свої завдання, не дивлячись на якісь фізіологічні особливості. Єдина проблема — з жіночою військовою формою. Фізіологія жінки потребує дещо інших лекал. Міноборони розвивається, наразі є зрушення з цього приводу, але поки жінки забезпечують себе формою самостійно або завдяки волонтерам".
Жіночий батальйон
"5 червня відбулась онлайн-зустріч на тему "Жінки у ЗСУ: виклики професії та боротьба з дискримінацією". Подію організували як для жінок, які вже служать в армії, так і для тих, хто думає піти в ЗСУ. Там ми також обговорювали питання створення жіночого батальйону. Розмови щодо цього тривають вже кілька років, усе через гендерні упередження. Чоловіки вважають, що жінці не місце в армії, жінка має народжувати, готувати їжу і взагалі мати інші завдання. Але хто так вирішив? Єдине, що на сьогодні може це визначати — закон про материнство, не більше.
Ми такі ж, як і чоловіки, можемо виконувати завдання на рівні і гідно. Але можливості чоловічого і жіночого організмів — різні. Хтось біжить швидше, хтось повільніше. Тому, щоб не було проблем і непорозумінь, могли б створюватися підрозділи суто з жінок. Наприклад, жіночий батальйон з аеророзвідки".
Читайте і дивіться Суспільне Рівне на платформах: