Вони разом тримали позиції під Покровськом, 40 днів були в оточенні армії РФ, які обстрілювали їх артилерією та дронами і перешкоджали евакуації. Вони майже не спали й схудли на понад 10 кілограмів, але вижили. Так про свій бойовий шлях розповіли бійці рівненського підрозділу Національної гвардії Трейдер і Джойстик. На службі вони стали друзями і кажуть, що тепер зрозуміли ціну бойового братерства.
Нацгвардійці разом воювали в Авдіївці у 2024 році, цьогоріч — у Покровську. Як розповів Трейдер, нова ротація була "в рази важчою":
"Ворог навчився воювати, підступний, багато дронів з'явилось. Постійно так було, що висить над тобою дрон з гранатою, чи з газами, чи із запальничками. Ворожі обстріли унеможливлювали заміну бійців на позиціях".
Під час одного з боїв, пригадав Джойстик, по рації передали, що в напрямку їхніх позицій рухається ворожа БМП. Бронетехніка кілька разів заходила в тил, але її врешті знищили.
"Тут виходу немає: або ти його, або він тебе. І треба приймати рішення швидко. Бій десь тривав пів години. Можливо трохи більше, можливо трохи менше. Ми зробили свою роботу — ворог був знищений. Під час цього штурму було багато дронів ворога, скиди, працювала мінометка", — зазначив він.
Через постійні обстріли бійці спали по 40 хвилин на добу. Трейдер за час виконання завдання втратив понад 10 кілограмів ваги. Іноді йому здавалося, що виходу немає:
"У кінці вже віри не було. Чесно скажу, діставав молитовник і молився Богові, щоб вийти. Записував дружині голосові повідомлення через рацію. Виходив до нас командир, умикав на телефоні диктофон і казав: «Давай дружині запишемо якесь повідомлення, щоб вона знала, що ти живий». Останнє повідомлення я записував дружині на 35 день. І вона мені розповідала потім, після виходу: «Я відчувала, що щось не те, і так само молилася за тебе»".
Найбільший страх, зауважив Джойстик, — не бій, а очікування удару, коли ховаєшся у бліндажі, і скиди ворожих дронів падають буквально за метр від тебе.
Оточення, обстріли, проблеми з підвозом води та боєприпасів — усе це, за словами Трейдера, посилювало невизначеність.
"Після 20 дня перебування на передовій позиції, біля самого ворога, ми не знали, що буде на наступний день, що буде через три дні. Ми вже розуміли, що щось не те, що ми не можемо вийти", — додав військовий.
Як поділився Джойстик, у найскладніші моменти найбільшою підтримкою був побратим поруч:
"Один за одного ми постійно стояли, і один про одного знаємо. На війні потрібно дружити. Особливо, коли ти йдеш до побратима на позицію. Якщо ти "знаєш його" — він твоя опора".
Після пережитого Трейдер почав інакше сприймати життя.
"Я почав більше вірити в Бога, цінувати маленькі деталі, моменти. Наприклад — світить сонце. Більше почав такі моменти цінувати. Вітер подув, з кимось зустрівся. Більше почав любити життя, тому що на межі смерті був я особисто. У першу чергу я це роблю для себе, своєї сім'ї, всіх громадян України. Це — мій обов'язок, це — моя честь, це — моя гордість", — розповів боєць.
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok
