14 січня народився художник та архітектор Опанас Сластіон. Частину свого життя митець провів на Полтавщині. Ким він був ― у матеріалі Суспільного до 170-ї річниці митця.
Життя Опанаса Сластіона
Опанас Сластіон народився у родині Георгія і Марії 14 січня 1855-го. Сім’я проживала у Бердянську, а згодом переїхала до Ногайська ― нині це Приморськ Запорізької області. Його батько був реставратором церковного живопису та іконописцем, син у нього навчався малюванню. А мати передала захоплення усною народною творчістю. Про це йдеться на сайті Дніпропетровської обласної наукової бібліотеки.
У будинок родини влітку приїздив художник Постемський, у якого теж переймав уміння Опанас Сластіон. Наприкінці 1872-го він поїхав здобувати освіту у Петербурзі. Молодь створила гурток, де збиралися митці-початківці та професіонали. Під час зборів лунали українські пісні, також читали вірші Тараса Шевченка, дискутували щодо літератури, історії, мистецтва тощо.
Під час навчання Сластіон цікавився постаттю та творчістю Тараса Шевченка. 1884-го він надрукував у журналі "Нива" малюнок до поеми "Катерина". З цього почав створювати серії малюнків до творів Кобзаря.
"Драматизмом віє від сцен народного життя, історично правильно передано деталі одягу тієї доби, обладунки воїнів, хатнє начиння, оздоби. Художник виступає в ілюстраціях як знавець історії і життя народу", ― писав дослідник творчості художника Алік Аббасов, йдеться на сайті бібліотеки.
"Гайдамаки" з ілюстраціями Сластіона видрукували 1886-го. У книжці було 14 великих та 35 малих зображень.
Від 1887-го до 1900-го митець працював у Військовому міністерстві художником з проєктування обмундирування військ. Як мистецтвознавець писав статті до українських періодичних видань під псевдонімом "Опішнянський гончар".
За життя Опанас Сластіон був очевидцем колективізації селянства та Голодомору 1932-го ― 1933-го років в Україні. Помер митець 24 вересня 1933-го, йому було 77.
Опанас Сластіон і Полтавщина
Значна частина життя Опанаса Сластіона пов’язана із Полтавською областю. Влітку під час навчання він їздив у Полтавську губернію, аби збирати етнографічні матеріали. 1900-го року митець звільнився з Воєнного міністерства і переїхав у Миргород.
У місті Сластіон працював викладачем промислово-художньої школи імені Гоголя. У цей час він створив серію портретів кобзарів Полтавщини, Чернігівщини та Харківщини, цій праці він присвятив понад 50 років. Використовував різні техніки ― малював тушшю, пером, чорною аквареллю, білилами, олівцем. Раніше ― знайомився з творчістю кобзарів та записував пісні на спеціальний пристрій, який придбав, ― фонограф. Митець і сам був виконавцем українських пісень, дум та балад.
Сластіон був знайомий та листувався із багатьма науковцями та митцями. Зокрема, Дмитром Яворницьким, Оленою Пчілкою та подружжям ― Климентом Квіткою і Лесею Українкою.
Попри урядові заборони щодо вшанування 100-річчя з дня народження Шевченка, Сластіон став ініціатором зведення пам’ятника у Миргороді. Він підготував етюди проєкту та брав участь у зборі грошей на спорудження.
Опанас Сластіон очолював комісію зі збору культурних і мистецьких цінностей при відділі народної освіти Миргорода, під час революції 1917-го ― 1920-го рятував художні твори із маєтків українських родин: Капністів, Гоголів-Яновських, Трощинських. На основі цих матеріалів 1920-го відкрили Науковий і художньо-промисловий музей, який містив близько 600 експонатів і став основою для Миргородського краєзнавчого музею.
Поховали митця також у Миргороді. Його могила ― на Троїцькому цвинтарі.
Архітектурна спадщина Опанаса Сластіона
Опанас Сластіон у періодичних виданнях обстоював потребу утвердження українського стилю в архітектурі. Також підтримав проєкт земської управи в Полтаві Василя Кричевського та сприяв його втіленню. Нині це будинок краєзнавчого музею.
"Він сформулював основні пункти, якою має бути українська архітектура на початку ХХ століття. І хоча він не був першим, хто втілив в архітектурі ці принципи ― їх втілив Кричевський в будівлі земства, ― але Сластіон був ідеологом", ― розповідав Суспільному кандидат архітектури з Полтави Артур Ароян.
1908-го, коли Україна була у складі Російської імперії, ухвалили закон про обов’язкову загальну початкову освіту. Спеціальних будівель для шкіл не було, а пристосовані приміщення більше не могли вміщували усіх учнів. Відтак запланували створити мережу закладів, цей обов’язок поклали на земства. У Лохвицькому розробку проєктів доручили Опанасу Сластіону ― 57-річному живописцю, графіку та архітектору.
Він вигадав плани для одно-, дво- та три комплектних шкіл. Нині відомо про понад п’ять десятків таких споруд у трьох областях: Сумській, Чернігівській та Полтавській, де їх найбільше.
Серед особливостей шкіл Сластіона ― шестикутні вікна та двері, особлива конструкція даху, вежі при вхідних групах, розсувні перегородки у класах, житлові приміщення для вчителів та цегляне оздоблення фасадів. За даними дослідників, ці орнаменти Опанас Сластіон брав із альбомів Олени Пчілки, яка збирала узори традиційної вишивки.
Крім земських шкіл, митець спроєктував споруди на території Миргородського курорту, будинок земського лікаря у Чорнухах, будівлі у Великих Сорочинцях тощо.
Допоможіть нам стати кращими, розповівши про свій досвід користування сайтом Суспільного. Пройдіть це коротке опитування, воно займе до 5 хвилин вашого часу. Дякуємо!
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | TikTok