У Полтавській області студенти та викладачі Березоворудського коледжу опікуються територією маєтку дворян Закревських. Самостійно роблять ремонт, аби підтримати будівлі у доброму стані.
Як відновлюють маєток Закревських на Полтавщині
Садиба дворян Закревських належить Березоворудському фаховому коледжу. Маєток планували ремонтувати за державною програмою "Велике будівництво", але не встигли це зробити, бо почалося повномасштабне вторгнення РФ в Україну.
Через це ремонт вирішили робити самостійно, силами викладачів та студентів, розповів директор коледжу Василь Краснюк. За його словами, до цього спонукав, зокрема, стан сходів у центральній будівлі.
"Сходи почали сідати, і по них стало вже небезпечно ходити. Зберегти унікальні сходи, тому що вони зроблені без жодного цвяха. Взяли домкрати, виважили їх, виставили, зварили металеву основу під них. Цю металеву основу гарно забетонували. Потім покрили основу декором", ― розповів директор.
За його словами, раніше сходи були пофарбовані у синій, коричневий та червоний кольори, бо радянська влада не намагалася зберегти історичний вид маєтку. Нині у будівлях відновлюють стиль необароко ― з білими, молочними та золотими кольорами.
"Що можна було ― те купували за кошти, які виділялись на ремонтні роботи для коледжу. Що можна було ― придбали за кошти меценатів, а таку потужну частину матеріалів куплено за спонсорські кошти наших студентів і викладачів. Минулого року після закінчення навчання, в особистий вільний час студенти приходили і брали участь у ремонтних роботах", ― розповів Василь Краснюк.
За його словами, надалі у маєтку хочуть відремонтувати фасад палацу. Однак, ці роботи не зможуть провести самостійно.
Історія маєтку Закревських на Полтавщині
Садиба є пам'яткою історії, архітектури та садово-паркової культури кінця XVIII — початку XIX століть. Вона розміщена у селі Березова Рудка Пирятинської громади.
Викладачка Березоворудського фахового коледжу Галина Овчаренко Суспільному розповіла:
"Село Березова Рудка бере свій початок із 1717-го року, коли ці землі викупив колишній гетьман Іван Скоропадський. Згодом його нащадки ці землі передали Йосипу Лук'яновичу Закревському, це було 1759-го року. Маєток почав будувати його син. Він займав посаду маршала Київського намісництва, взагалі-то, фактично, очолював місцеве дворянство".
За словами Галини Овчаренко, садибу звели для того, аби проводити дворянські зібрання та бали. Родина Закревських вважала цей маєток основним.
Площа території ― 110 гектарів, із них 45 ― це парк. У маєтку є основна будівля ― палац, а також два флігелі. Їх почали будувати приблизно наприкінці XVIII століття.
"Сама будівля центральна відрізняється, тому що 1825-го року сталася пожежа, він згорів. Й уже 1838-го року він був перепланований, точніше повністю перебудований. Він був розібраний, кажуть, до фундаменту. І збудована нова будівля за проєктом відомого українського архітектора Євгена Червінського", ― розповіла Галина Овчаренко.
Також на території маєтку є піраміда-усипальниця, де були поховані члени дворянської родини. Директор Березоворудського фахового коледжу Василь Краснюк Суспільному розповів:
"Піраміда – усипальня ближче біля кладовища сільського. Це дуже унікальна споруда, таких декілька у світі. Коли була радянська влада, останки Закревських були викинуті з усипальні. Вони перезахоронені, і студенти коледжу доглядають за могилами Закревських на кладовищі".
З приходом радянської влади маєток розграбували, а від 1927-го року розмістили у ньому школу. 1929-го на території почала діяти зоошкола, від якої бере початок Березоворудський коледж.
Тарас Шевченко і маєток Закревських на Полтавщині
У маєтку Закревських бував український митець Тарас Шевченко. За офіційними даними він приїздив 1843-го, 1844-го та 1846-го. У пам'ять про це на території встановили погруддя на честь письменника та художника.
В одному з флігелів у маєтку були гостьові кімнати, де й зупинявся Тарас Шевченко.
Заступниця директора Березоворудського фахового коледжу Тетяна Продан розповіла:
"Вже тоді він був закоханий в Ганну Закревську, тому що перша зустріч їхня відбулася у Мойсевці Драбівського району на балу, де Ганна Закревська і Шевченко відкривали цей бал".
У Березовій Рудці Шевченко намалював, зокрема, портрет Ганни, її чоловіка Платона, а також автопортрет.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах: