Згенеровано з допомогою ШІ
Із 12 до 16 жовтня у Полтаві працювала V Осіння школа інсультолога — традиційний захід, який проводять двічі на рік: один раз у лікарні «Феофанія» і другий — в якомусь регіоні України. 36 слухачів з усіх областей навчалися новим підходам в лікуванні інсультів.
Про це в ефірі Українського радіо «Полтава» розповів президент Українського товариства інсультної медицини, голова групи експертів МОЗ України за напрямом «Неврологічна та нейрохірургічна допомога» Дмитро Лебединець.
За його словами, Україна нині серед лідерів у світі за темпами розвитку реваскуляризаційногоРеваскуляризаційне лікування (реваскуляризація) — це комплекс медичних втручань, спрямованих на відновлення кровотоку в органах або тканинах, де судинна мережа була заблокована, звужена або пошкоджена лікування.
«Коли ми говоримо про тромболітичну терапіюМетод екстреного медикаментозного лікування, спрямований на швидке розчинення тромбів у судинах для відновлення нормального кровотоку та механічну тромбектоміюВисокотехнологічна, малоінвазивна ендоваскулярна операція, яка проводиться для фізичного видалення тромбу з великої артерії (найчастіше головного мозку при гострому ішемічному інсульті) для швидкого відновлення кровотоку, то за останні 8 років ці темпи виросли у 34 і 35 разів. Жодна країна Європи не має таких темпів, тому в Україні ми знаємо, як правильно треба лікувати інсульт. Інсульт — це перша причина довготривалої інвалідизації дорослого населення не тільки в Україні, а і у всьому світі. Тому те, чим ми займаємося, лікуючи гострий інсульт, ми можемо мінімізувати ці наслідки. Використання високотехнологічних методів лікування вчасно, в «золоте вікно можливостей» може мінімізувати наслідки і пацієнт не буде залежним від оточуючих».
Як розповів Дмитро Лебединець, у разі залежності людини після інсульту від сторонньої допомоги, лікарів учать говорити з пацієнтом та його родичами про подальше життя.
«Основне завдання реабілітації, а потім вже і доглядачів, навчити людину пристосуватися до нових умов життя, навчитися жити в післяінсультному стані. Важливо змінити парадигму, що це лежачий пацієнт. Це людина, яка може далі функціонувати, просто вона може функціонувати в цьому стані».
Середній вік виписаних після інсульту пацієнтів за останні 4 роки зріс на 1 рік і становить приблизно 70 років. Нині важко створити орієнтовний портрет хворого на інсульт, розповів член правління Українського товариства інсультної медицини, експерт МОЗ України, головний нейрохірург Полтавщини Михайло Тончев.
«За минулий рік у нас був такий цікавий розбіг пацієнтів з інсультами, яких ми лікували хірургічно: наймолодший був 8 рочків, а найстаршій пацієнтці було 101 рік. Найменший пацієнт з ішемічним інсультом, який до нас попадав, це 4 роки. А кількість геморагічного інсульту, наприклад, в прифронтових регіонах за рахунок навіть військовослужбовців зросла суттєво. Тому це розмитий портрет і має бути не один портрет інсульту. Є геморагічний інсульт, він завжди був молодший за віком, і є ішемічний інсульт, це завжди були пацієнти старші за віком. Не можна скласти одну людину умовно середньостатистичну».
Такими заходами, як школа інсультологів, їх організатори прагнуть уніфікувати по всій країні підходи і методи лікування цієї хвороби.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | Тік Ток | Threads | Whatsapp
