Незручні тротуари, відсутність з’їздів і ліфти, що не працюють — щоденні виклики для людей з інвалідністю в Одесі. Громадські діячі та органи міської влади намагаються змінити ситуацію: проводять рейди, створюють карту перешкод і розробляють нові інклюзивні маршрути. Як формується безбар’єрне середовище в місті — читайте в матеріалі Суспільне Одеса.
Юрій Степанець пересувається на кріслі колісному через спинномозкову травму. Її чоловік отримав у 2015 році в Одесі, коли стрибнув з пірса в море. Тепер щоразу, коли Юрій виїжджає з дому, знає — на нього чекає "смуга перешкод". Чоловік зазначив, що Одеса, як й інші міста країни, — не пристосовані для людей з інвалідністю. Для нього навіть звичайний похід у магазин перетворюється на квест:
"Будь-яке пересування по місту для мене — це не про комфорт, а про випробування на витривалість".
Сам Юрій з Миколаєва, а до Одеси переїхав в кінці 2022 року. Чоловік є головою громадської організації "Пішло-поїхало", членом Ради безбар’єрності в Одесі, співкомандник одеської громадської організації "Безбар’єрні", а також став експертом у рейдах від "Urban Buro", що допомагає йому підіймати болючі питання людей з інвалідністю. Проте, питаннями безбар’єрності чоловік займався вже давно. Коли він говорить про доступність за кордоном, зазначає:
"У Європі питання безбар’єрності – це вже не про створення умов, а про їх покращення. Там міркують, як зробити зручніше те, що і так працює. В Україні ситуація зовсім інша, і Одеса тут не виняток".
Вузькі та подекуди розбиті тротуари, високі бордюри, відсутність з’їздів, ліфти, що часто не працюють – усе це створює величезні труднощі, каже Юрій Степанець:
"Деякі пандуси мають такий кут нахилу, що мені здається, їх проєктували для запуску в космос: градус більший, ніж у дідового самогону".
Перший рейд Urban Buro: тест на безбар’єрність Одеси
Команда "Urban Buro" запросила Юрія Степанця, щоб оцінити доступність в історичному центрі міста. Він дотримується правила:
"Я за будь-який кіпіш, окрім сходів. Не бачу причин відмовляти, коли це стосується теми доступності".
Команда прогулялася вулицями міста, щоб оцінити умови для маломобільних груп. Що стосується найбільш проблемних місць, Юрій згадує перехрестя вулиць Торгової та Ніжинської, що біля "Нового ринку", де посадовці не враховували логіку доступності:
"З однієї сторони пониження вони роблять, а з іншої – ні. Логіка чиновника була така, що людям з інвалідністю лише в ту сторону, а в іншу їм не треба"
Це, пояснює чоловік, створює серйозні труднощі, адже для того, щоб перейти на іншу сторону, доводиться виїжджати на проїжджу частину. Також Юрій зазначив поганий стан тротуарів, зокрема, бруківку в історичному центрі, проте запевнив, що є можливість зробити доступність без порушення історичної цінності. Як приклад навів перехрестя біля вулиць Преображенської та Ніни Строкатої (колишня — Буніна), де вдалося зробити доступні пішохідні зони без шкоди для архітектури.
Хоча Юрій намагається знаходити позитивні моменти, як той самий правильний пандус або облаштоване перехрестя, але підсумував:
"На превеликий жаль, нас очікувало більше неприємних сюрпризів".
"Місто без перешкод": проєкт команди "UrbanBuro"
Членкиня команди "UrbanBuro" Анна Чулак розповіла, що рейди Одесою є частиною проєкту "Місто без перешкод". Після них команда фіксує проблеми та активно працює над їхнім вирішенням. Вони надсилають офіційні запити до міських департаментів, співпрацюють з депутатами та контролюють виконання обіцянок. Адже, як зазначила жінка, отримати відповідь на лист — це ще не гарантія вирішення проблеми:
"Нерідко ми чуємо: "Ми це виправимо". Але коли повертаємося, щоб перевірити, бачимо, що або нічого не зроблено, або зроблено так, що це неможливо використовувати. Наприклад, на вулиці Італійській (колишня — Пушкінська) з’їзди з тротуарів або відсутні, або виконані неналежно. Це створює серйозні труднощі навіть для літніх людей, а для людей на кріслах колісних — це практично нездоланна перешкода".
Команда, зазначила Анна, не просто вказує на недоліки, а й пропонує конкретні рішення: вони розробляють рекомендації щодо інклюзивності для міської влади, бізнесу та громадських просторів. Зокрема, працюють з мережею аптек, у яких є пандуси, але їхня якість не відповідає нормам. Громадські діячі надають детальні поради, як покращити доступність, адже це важливо не тільки для людей з інвалідністю, а й для батьків із дитячими візочками чи літніх людей.
Аби допомогти містянам долучатися до змін, команда створила карту перешкод. До неї можуть додавати проблемні місця й самі жителі міста, заповнюючи гугл-форму. Запити обробляють і перевіряють члени команди, що дозволяє оперативно реагувати на нові проблеми.
Наразі організація готується до нових моніторингів, наступний планують на початку березня. Анонси рейдів можна знайти у соціальних мережах — Instagram та Telegram. Також в "UrbanBuro" планують провести громадські слухання, щоб більше людей усвідомлювали важливість безбар'єрності та могли долучатися до змін.
"Місто має бути доступним для кожного, незалежно від фізичних можливостей чи віку. І це можна досягти лише тоді, коли кожен мешканець не залишається байдужим і готовий долучатися до змін", – підсумувала діячка.
Що кажуть в органах міської влади: чи почали працювати над недоліками
Наприкінці 2024 року Одеська міська рада створила Раду безбар’єрності, а 2025 рік оголосила — роком безбар’єрності. Заступник голови Ради та голова ГО "Безбарʼєрні" Олексій Морозов розповів, що це важливе досягнення, оскільки вперше органи влади міста приділяють системну увагу цій темі:
"Ми (команда ГО "Безбар’єрні", — ред.) своїм прикладом, своїми намаганнями посприяли тому, щоб міська влада приділила більше уваги цьому напрямку. Цей рік не буде такий, якими були роки раніше. В країні, особливо після повномасштабного вторгнення, стає все більше людей з інвалідністю, серед яких багато військових, які повертаються додому з травмами".
Олексій Морозов розповів, що саме найближчим часом втілюватиме місто: інклюзивний маршрут трамвая "Північ-Південь". Він вже зв’язує Таїрова та Пересипський райони, проте не працює через ремонт узвозу Марінеско. А надалі — звідти будуть й інші маршрути.
"Ми зараз проаналізували весь цей маршрут та основні точки тяжіння: поліклініки, ЦНАПи, комунальні установи та інше, що найбільш необхідно людям. І від цього маршруту до них формується доступність, інклюзивні такі короткі маршрути. Крім того, розробляються програми для зниження бордюрів, облаштування світлофорів та підіймачів у підземних переходах", — пояснив посадовець.
Окрім цього, в Одесі починають працювати над культурою інклюзії в школах. З березня у місті впровадять уроки інклюзії для старших класів. Це, вважає Олексій Морозов, дозволить дітям навчитися правильно взаємодіяти з людьми з інвалідністю та змінити до них своє ставлення.
Авторка: Аліна Заєць
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області