Напередодні Нового року в результаті обміну полоненими між Україною та РФ додому повернувся військовослужбовець Дмитро Мендзяновський з Одещини. У російському полоні чоловік провів майже два роки. Про жахливі умови утримання та зміни, які відбулися з сином за час неволі, розповіла його мати Лариса Мендзяновська.
Дмитро приєднався до лав ЗСУ 25 лютого 2022 року — наступного дня після початку повномасштабного вторгнення Росії. Спочатку служив у територіальній обороні, потім пройшов навчання в Одесі. Пів року військовий провів у районі Кінбурнської коси.
"24 (лютого 2022 року, — ред.) почалася війна, а вже 25 мій Дмитро пішов у військкомат. Спочатку він був у територіальній обороні, тут на місці, в нашому районі", - розповіла Лариса Мендзяновська.
У січні 2023 року Дмитра перевели до Авдіївки в Донецькій області. За словами матері, там військовий пережив складні випробування: отримав контузію, перехворів на вірусну пневмонію, провалювався під лід при -17°C. 26 березня 2023 року Дмитро потрапив у полон.
Протягом двох років рідні по крихтах збирали інформацію про місце перебування військового, зазначила жінка. Від звільнених побратимів дізнавалися, що його утримували спочатку в Горлівці, потім у Торезі на окупованих територіях. У грудні 2024 року Дмитра перевезли до колонії в Бійську Алтайського краю Росії.
"У нього там два роки полону, у мене тут було два роки полону. Не було такої хвилини, не було такого дня, щоб я не нагадувала. Я сідала їсти, брала той кусок хліба, їла, а знала, що моя дитина голодна", — ділиться мати військового.
За час полону Дмитро зазнав тортур та нелюдського поводження, розповіла Лариса. За її словами, Дмитро постарів та втратив 20 кілограмів.
"Ребра поломані. Зуби посипалися, гайморит. У шрамах все тіло, від шокера, від електрики, підключали 220. Лінійкою якоюсь били залізною, а він худенький, маленький, вона заверталася і побила йому весь в шрамах, весь правий бік", — зазначила мати військового.
Коли Дмитро повернувся додому, він важив лише 51 кілограм. За тиждень після звільнення набрав 5 кілограмів. Попри все пережите, за словами матері, син зберіг оптимізм:
"Він не посивів, він просто років на десять постарів. Такі зморшки на лобі, на чолі, попід очима такі зморшки... Я думала, що буде набагато гірше. Він в мене за все переживає, такий в собі все носить. Він молодчинка".
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області