На Різдво українці виготовляли ляльки. Робили їх з тіста, соломи, тканини та інших речей, які були вдома. Про схожість європейських й українських традицій та особливості створення ляльок на Одещині розповіли в етері "Українського радіо. Одеса" засновниця проєкту "КуклЬтура" Олена Філіппова та майстриня, дослідниця народної ляльки Лариса Харченко.
Схожість між українськими та європейськими традиціями
За словами Олени Філіпової, під час дослідження теми лялькарства на Одещині вона помітила подібність між українськими та європейськими традиціями:
"А схожість у тому, що майже всі матеріали, які використовуються народами Європи, як західної, так і північної, так і в Україні, однакові. Це і солома, і кукурудза, дерево і тканина. І багато з цього, можна сказати, майже за одними лекалами робляться і в нашій країні також".
Лариса Харченко додала, що в українській традиції немає когось схожого на Лускунчика, однак є прототип Діда Мороза або Санта Клауса. Мова йде про Карачуна:
"Це наш дуже древній слов'янський бог або якась іпостась, що уособлювала мороз, перехід, трансформацію. І святкували його 21 грудня. І з часом він трансформувався в Мороза... Карачунами називають те, що ми зараз називаємо калач".
Дослідниця пояснила, що багато свят привʼязані до сонця, до його ключових точок — рівнодення, сонцестояння та зміни сезонів.
"Зараз дуже чарівний час, коли перемішалися, нашарувалася одна на одну культури, і ми можемо знайти тут, наприклад, і давньослов'янського Діда Мороза. Ялинка до нас прийшла від кельтів, від скандинавів, тому що святкували з 21-го Йоль, а скандинави прикрашали свої домівки ялинками, вінками з ялинок, свічками. Тому маємо трошки звідти традицій. Наші пращури прикрашали дім дідухами. Наприклад, у Вінниці це був сніп. Тобто не виплітали, просто сніп обжинковий", — зазначила Лариса Харченко.
Прикрашання будинку на свята
Лариса Харченко розповіла, що хазяйки прикрашали свої домівки речами, які хотіли прикликати у своє життя. Однак, за її словами, багато традицій втрачено, і дослідники можуть тільки здогадуватись, що означало те чи інше оздоблення.
"Янголами почали прикрашати, коли вже прийшла православна культура. Вони були соломʼяними, їх вʼязали гачком, або з ниточок робили, чи ганчірочок. У принципі, брали те, що було поряд, під руками. З кукурудзиння робили. На базар ніхто спеціально за стрічками не їздив", — пояснила дослідниця народної ляльки.
Яких ляльок створювали на Одещині
Олена Філіппова разом з донькою їздила в експедиції регіоном. За її словами, лялечки, зроблені з тіста, розповсюджені в Кодимському районі (нині Подільський район). Їх у селі Ясенове знайшла дослідниця Інна Шипілова.
"І там тісто не зовсім пряничне, воно не солодке, а прісне. Але з такими ж традиціями, як і в Західній Європі, перетинається майже все. Лишень солодкості немає, бо, я так розумію, це був певний дефіцит в наших умовах. Але як у них є імбирні чоловічки, отак у нас є такі ляльки, вершники чи птахи з тіста, які були розписані природними фарбниками", — пояснила Олена Філіпова.
Таких лялечок дарували або розвішували на ялинці, яка, за словами Олени, зʼявилась офіційно у будинках містян на початку 19 сторіччя, а у селян пізніше:
"І ми можемо, в принципі, бути дуже гордими. Тому що в нас (в Одесі, — ред.) одна з перших ялинок в Російській імперії з'явилась саме на Різдво 1814 року, якщо я не помиляюсь, у палаці Наришкіних, в нашому художньому музеї".
Збереження традицій лялькарства
Олена Філіппова додала, що глобалізація негативно впливає на лялькарську традицію у Європі. За словами колекціонерки, на Одещині є майстрині, які намагаються зберігати традицію лялькарства. Наприклад, Марія Космакова з селища Великодолинське на Одещині плете ляльки з соломи. Вона також виготовляє різдвяних павуків, які слугували як оберіг та використовувалися на весіллях.
Засновниця проєкту "КуклЬтура" розповіла, що різдвяні павуки розповсюджені в Україні, а також у частині північно- та західноєвропейських країн. За словами Філіпової, українських солом’яних павуків можна побачити в Одеському обласному центрі української культури.
Співавторка: Поліна Брюква
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області