Україна позбавила Росію панування у Чорному морі: інтерв’ю з речником ВМС Дмитром Плетенчуком

Ексклюзивно

Чи загрожує Одесі нова спроба висадки російського десанту і як Україна позбавила Росію панування у Чорному морі? Про це Суспільному розповів капітан третього рангу та речник ВМС України Дмитро Плетенчук.

Чи загрожує Одесі нова спроба висадки російського десанту?

На початку повномасштабного вторгнення з багатоповерхових будинків міста Одеса просто на обрії можна було бачити великі десантні кораблі зі складу Чорноморського флоту і не тільки. Справа в тому, що ворог готувався до цієї операції і до наявних одиниць, яких було сім в складі Чорноморського флоту, вони завели ще шість з інших. Все для того, щоб здійснити операцію з висадки морського десанту.

Такі операції є найскладнішим видом морських операцій і без відповідної підготовки вони не проходять. Окрім того, ворожі кораблі перебували біля наших берегів і навіть наносили вогневе ураження безпосередньо власним озброєнням по узбережжю. Навіть такі були випадки. І ми зараз кажемо не про носії крилатих ракет, а про звичайне бортове озброєння. Тому ситуація була досить серйозною, загрозливою, але, не маючи успіху суходолом, висадити морський десант, фактично, вони вже не могли.

Тим не менш, вони відтягнули досить серйозну частину ресурсів наших на себе, тому що все одно залишати це без нагляду ми не могли. У той момент серйозну роль зіграли саме ракетні берегові артилерійські війська Військово-морських сил, які змогли довести нашому ворогу, що наближатися до нашого берегу для нього є вкрай небезпечним. У той момент було якраз знищено флагман Чорноморського флоту — це крейсер "Москва", який вони називають вбивцею авіаносців. Також було втоплено інший корабель, після чого вони зрозуміли, що це неможливо.

Станом на зараз, незважаючи на те, що в інформаційному просторі іноді згадують таку можливість, ми можемо зазначити, що ворог, скоріш за все, не полишив планів щодо можливих операцій. Тим не менш, ресурс для виконання цих операцій невпинно падає у росіян. Це пов'язано безпосередньо зі знищенням великих десантних кораблів. Ми можемо констатувати знищення повне чотирьох одиниць, і в бойовому стані залишається лише п’ять. Цього, відверто, недостатньо для того, щоб провести подібну десантну операцію.

Узбережжя Одеської області, Миколаївської захищено береговими ракетно-артилерійськими військами і ворог це чудово розуміє і бере в розрахунок. Наблизитися ближче, ніж на 100 морських миль таким великими цілямя, як, наприклад, десантні кораблі або кораблі підтримки, вони просто не можуть фізично. Станом на зараз вірогідність подібних операцій фактично нульова.

Це ви кажете саме про Одесу, але якщо казати, наприклад, про сценарій можливого десанту на південь області?

Це розповсюджується на всю цю територію. Так, ми, на жаль, маємо присутність ворога, а у Дніпро-Бузькому лимані, тому що вони досі знаходяться на Кінбурнській косі, але це не ті сили і засоби, які дозволять провести широкомасштабну морську операцію з висадки десанту. Так, вони наносять вогневого ураження — отримують відповідь. Несуть втрати безпосередньо на Кінбурнській косі.

На одному з відео минулого місяця ви можете побачити, як було знищено пульт управління. До речі, це було якраз судно, яке було заарештовано і ходило під російським прапором, але його внаслідок підриву Каховської ГЕС винесла в акваторії Дніпро-Бузького лиману. Тим не менш, все одно це не ті спроможності, які дозволять захопити якусь ділянку на узбережжі.

Наприкінці березня в інтерв'ю CBS news президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія готує новий наступ. Раніше голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер заявив про те, що Одещина зараз укріплює свої рубежі. В пріоритеті напрямок з невизнаним "Придністров'ям", а також укріплення рубежів з боку моря. У зв'язку з цим, чи ВМС України зараз очікують якихось більш активних дій з боку росії у найближчі місяці. І чи готові ми?

Історія бачила багато прикладів розбудови різноманітних оборонних рубежів, це і лінія Маннергейма, лінія Мажино. Все це будувалося не один місяць. Правильно? Ми маємо сподіватися на краще, але готуватися до будь-якого розвитку подій. Підготовка до будь-яких сценаріїв включає в себе підготовку відповідних оборонних рубежів, бо робити це під обстрілом неможливо. Краще заздалегідь мати ешелоновану оборону для того, щоб наш ворог зайвий раз подумав, яка буде ціна просування на цьому напрямку. Ці роботи тривають планово, і вони, звісно, є необхідними. Але це не привід для паніки.

ВМС постійно очікує, постійно готується. У нас триває підготовка фахівців і нових військовослужбовців. Багато фахівців навчається за кордоном, це сотні людей, і це десятки країн. І ця підготовка триває постійно. Люди навчаються, опановують нові зразки озброєння. Як ви розумієте, зразки озброєння ці здебільшого іноземного виробництва, тому відповідну підготовку фахівці мають проходити за кордоном.

Нещодавно в ефірі ви сказали про те, що Україна зараз припиняє панування Росії в Чорному морі. Ви можете навести декілька фактів, які підтверджують вашу тезу.

Ми можемо почати з того, що на першій стадії повномасштабного вторгнення фактично росіяни впритул наблизилися до нашого південного узбережжя і намагалася створити морську блокаду. Для України морська блокада мала б величезні економічні наслідки, тому що морський експорт є для України основним. Окрім того, враховуючи ті події політичні, які відбуваються на сухопутних кордонах західних нашої країни щодо експорту нашої продукції, ми бачимо підтвердження цієї тези, що море для України залишається дуже важливим економічним чинником.

Цитуючи нашого командувача ВМС, віце-адмірала Неїжпапу, то ми повертаємося до того, що море — це дорога, це не паркан. Росія намагалася зробити з нього паркан на початку повномасштабного вторгнення. І можна сказати, що їм це майже вдалося, але їх було відкинуто з північно-західної частини Чорного моря.

Після цього вони намагалися зашкодити цивільному судноплавству вже у західній та південно-західній частині Чорного моря. Ви пам'ятаєте, як вони виходили в море в радіоефірі постійно шантажували цивільне судноплавство, погрожували і навіть зупинили під турецьким прапором суховантаж, на який висаджували доглядову групу з гелікоптера. Захопили, фактично, це судно. Це була демонстрація сили, демонстрація прапору, ця акція була покликана для того, щоб залякати судновласників і команди, щоб вони припинили ходити у порти Великої Одеси.

Але згодом ситуація змінилась настільки, що ми припинили їх бачити не тільки у західній, південно-західній частині Чорного моря, навіть у центральній та південніше Криму. У наслідок дій Сил оборони України, в тому числі ВМС, внаслідок втрат Чорноморського флоту ворог був вимушений залишатися на своїх базах. Згодом ситуація змінилася настільки, що вони були вимушені вивести частину корабельного складу, найцінніші свої активи навіть з пункту базування в Криму — це є основний пункт базування. І зараз вони переховуються у східній частині Чорного моря, залишаються на військово-морській базі Новоросійськ в такому стані, що навіть були вимушені закрити вхід до своєї гавані.

Для Росії втрата кримської бази є критичною в Чорному морі і вирішити ці проблеми за рахунок Новоросійську і навіть зосереджуючи кораблі у Сочі і інших місцях — це не може повністю перекрити потреби Чорноморського флоту. Не слід забувати, що логістика військова, а це забезпечення пальним, провізією, боєприпасами, не була розрахована на такий перебіг подій, вже не кажучи про банальну нестачу причального фронту.

Є теза про те, що наразі знищена або пошкоджена приблизно третина Чорноморського флоту рф. Ви можете таку інформацію підтвердити або спростувати?

Насправді, якщо загальний бойовий склад – це близько 80 одиниць і враховуючи те, скільки одиниць знищено, скільки одиниць зараз перебуває в ремонті. Це мінімум 15 зараз в ремонті і більше 20 знищено, ми можемо стверджувати так, що у кількісному показнику це третина Чорноморського флоту.

Проте, слід звертати увагу на якісний показник. Якщо брати окремі категорії, наприклад, носії крилатих ракет, там пропорція буде іншою, тому що ми маємо два знищених носія і 10 в строю. Вони складають небезпеку, незважаючи на те, що зараз не застосовуються. Але це не означає, що ворог не виношує планів і не вибудовують свою тактику, яка включає застосування носіїв крилатих ракет. На це розраховувати не слід звісно, вони будуть їх використовувати рано чи пізно. Вони вирішать свої проблеми з логістикою і ми до цього також готуємося, але ми вже маємо серйозну паузу у їхньому застосуванні, що теж є досягненням українських сил.

Якщо розглядати інші показники, то десантні спроможності росіян дуже знижені. З 13 одиниць в строю залишається лише п’ять. Тут так само показник якісний і кількісний досить високий. А ракетних катерів, які можуть знищувати кораблі, було три, а залишилось два. Розвідувальних кораблів було два, а залишився один, тобто взагалі на 50% відсутня спроможність. Ті кораблі, які зараз в строю, наприклад, "Адмірал Макаров", "Адмірал Ессен", вже мали пошкодження і те, що вони досі не знищені — це питання часу. Якщо брати патрульні кораблі, як той самий "Сергій Котов", їх з чотирьох одиниць одна знищена, одна перебуває на ремонті. "Павел Державін" отримав два пошкодження від ВМС. Тільки один з чотирьох не отримував пошкодження.

Чи можна пов'язувати зменшення виходу в море російський бойових кораблів, в тому числі з тим, що російська сторона боїться українських морських дронів? Чи є якісь анонси на майбутнє про те, що таких випадків, коли російські кораблі йдуть на дно, буде більше?

Якби ворог не боявся, він би зараз перебував от на цьому обрії. Якби ворог не розумів, що загроза в морі цілком реальна і велика, то вони би виходили в море і продовжили зустрічати свої судна, що ходять через Босфор. Так, ворог чудово розуміє небезпеку і діє згідно ситуації і єдиний висновок правильно, який він зробив, щоб не втрачати кораблі – це взагалі не виходити в море. І ця ситуація вже в принципі триває три тижні.

Це не означає, що вони не вийдуть в море ніколи. Звісно, вони будуть шукати способи вирішення цих проблем. Звісно, вони в якийсь момент все одно наважиться на це і, звісно, реакція з боку України обов'язково буде. Відповідаючи на ваше питання, чи будуть далі подібні кейси, процитую командувача ВМС України, віце-адмірала Олексія Неїжпапу: "Кожний корабель під бойовим прапором Російської федерації в Чорному і Азовському морі залишається для нас легітимною і військовою ціллю". Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області