Чорне море стало найнебезпечнішим у світі для торговельного судноплавства. Від початку 2026 року тут атакували понад 570 суден, щонайменше 40 моряків загинули. Через російські удари судновласники скорочують рейси, а українські аграрії втрачають можливість експортувати врожай через порти Великої Одеси. Вартість страхування суден зросла у 10–12 разів, а кількість суднозаходів до портів різко скоротилася.
Про це йдеться в матеріалі Financial Times із посиланням на дані компанії морської безпеки Ambrey та Міжнародної морської організації. Наслідки атак для судноплавства й української економіки Суспільному пояснили речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук та заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
Понад 570 атак на судна: що відбувається у Чорному морі
За даними Financial Times, від початку 2026 року в Чорному морі атакували понад 570 суден. Щонайменше 40 моряків загинули. Найбільше атак зафіксували в третьому кварталі року: з липня до вересня уразили близько 387 суден. Це більш ніж уп'ятеро перевищує показник попереднього кварталу.
Речник ВМС ЗСУ Дмитро Плетенчук зазначив, що особливістю цього року стали цілеспрямовані російські удари по цивільному судноплавству. За його словами, раніше таких прямих атак не було. Російська сторона не лише завдавала ударів, а й публічно повідомляла про них на власних медіаресурсах.
«Цей рік, він, взагалі, є в якомусь сенсі унікальним. Саме через те, що Російська Федерація дозволила собі перетин кількох таких червоних ліній, як вони їх називають. Це, по-перше, прямі удари по цивільних суднах, чого до цього року не відбувалося. І ці удари цілеспрямовані», — розповів Дмитро Плетенчук.
Він наголосив, що російські атаки загрожують не лише українським суднам, а й кораблям, які ходять під прапорами інших держав.
У жовтні атаки на цивільні судна зафіксували у виключних економічних зонах Румунії та Болгарії. Зокрема, 5 та 6 жовтня там уразили три судна, два з яких затонули. Ще один випадок стався 23 жовтня поблизу румунського узбережжя. Там затонуло судно Khoryv, яке перевозило українську кукурудзу.
На думку речника ВМС, такими діями Росія намагається не лише перешкоджати українському судноплавству, а й перевірити реакцію країн НАТО.
«Апогеєм цієї ситуації стали удари по цивільних суднах в територіальному морі країн-членів НАТО. Тобто, це вже прямий виклик, який Російська Федерація кидає країнам, які є членами Північноатлантичного альянсу», — зазначив Плетенчук.
Ще однією загрозою для судноплавства стала зміна озброєння, яке застосовують російські військові. За словами Плетенчука, йдеться насамперед про реактивні дрони. Відновлення безпечного руху суден залежатиме від того, наскільки українським силам вдасться знизити рівень загрози.
«Коли ми зможемо вийти на показник, який дозволить казати про зниження рівня загроз, можна буде тоді ставити питання про відновлення судноплавства. Зараз ця боротьба триває», — додав речник ВМС.
Як атаки вплинули на роботу портів Великої Одеси
Наслідки російських ударів уже позначилися на роботі українських портів. За даними портового оператора TIS, у липні порти Великої ОдесиКлючовий комплекс глибоководних морських торговельних портів України на північно-західному узбережжі Чорного моря.До складу цього комплексу входять три основні порти:• Одеський морський порт• Порт Чорноморськ• Морський порт «Південний» прийняли близько 400 суден, а у вересні — менш ніж десять.
Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук розповів Суспільному, що через загрозу атак судновласники відмовляються від рейсів. Ситуацію ускладнюють загибель моряків, можливі збитки та значне подорожчання страхування.
«Загинуло вже більше 40 моряків. І, власне, це найбільше, що зупиняє на сьогоднішній день можливість проходження кораблів», — зазначив Марчук.
За його словами, з липня українські аграрії не можуть повною мірою користуватися портами Великої Одеси для експорту продукції. Обмеження припали на період літньої збиральної кампанії та продовжуються під час осіннього збору врожаю.
Цього сезону аграрії отримали хороші показники врожайності зернових та олійних культур і розраховували продати вирощену продукцію за кордон. Однак через проблеми із судноплавством ці плани опинилися під загрозою.
«Сьогодні галузь в катастрофічній, кризовій ситуації, викликана вона неможливості експортувати портами Великої Одеси», — сказав заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.
За оцінкою Марчука, за нинішніх умов аграрії зможуть реалізувати в кращому випадку близько 40% продукції, яку планували продати. Частину врожаю можна вивезти альтернативними маршрутами, однак вони не компенсують повною мірою обмеження морського експорту.
Окремою проблемою стала вартість страхування торговельних суден. За словами Марчука, вона зросла у 10–12 разів. Це стосується ризиків як для кораблів, що прямують до українських портів, так і для тих, що виходять із них.
«Страхування виросло навіть не в кілька разів, а в понад 10-12 разів», — повідомив він.
Для підтримки судноплавства Україна передбачила державні гарантії страхування. Як пояснив Марчук, судна, які заходять до українських портів, можуть розраховувати на покриття до 80% відповідних ризиків з боку держави.
Водночас можливість повноцінного відновлення морського експорту залежить насамперед від безпекової ситуації.
Чим обмеження морського експорту загрожують економіці України
Проблеми із судноплавством впливають не лише на аграріїв та портову галузь. Скорочення експорту означає зменшення валютних надходжень, що має наслідки для української економіки загалом.
Денис Марчук наголосив, що нинішні труднощі з вивезенням зерна не створюють загрози продовольчій безпеці всередині країни. Україна продовжує вирощувати більше сільськогосподарської продукції, ніж споживає.
Водночас виробництво лише для внутрішнього ринку може призвести до значних економічних втрат. Аграрний сектор забезпечує роботу виробників, переробних підприємств та експортної інфраструктури.
«Ми повинні розуміти, що навіть в умовах критичних, жорстких, в яких сьогодні доводиться працювати, продовольчій безпеці України по факту нічого не загрожує, тому що так чи інакше ми будемо вирощувати більше від того, що споживаємо», — пояснив Марчук.
За його словами, аграрний сектор разом з експортом і переробкою формує понад 20% валового внутрішнього продукту України. Тому тривалі обмеження морського експорту можуть позначитися не лише на доходах сільгоспвиробників, а й на економічній стійкості країни.
Подальша робота портів Великої Одеси залежатиме від можливості захистити цивільні судна від російських атак. Поки загроза зберігається, судновласники змушені враховувати ризики для екіпажів, вартість страхування та ймовірні втрати, а українські експортери — шукати альтернативні шляхи збуту продукції.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook, Instagram та TikTok: головні новини Одеси та області.
Стежте за головними новинами Одещини в Google Новинах — збережіть тему Суспільне Одеса в обране, щоб не пропустити важливі події у вашому регіоні.