Літо 2025 року виявилося не таким спекотним, як попереднє, проте посуха на півдні Одещини продовжувала загрожувати врожаям. Метеорологи відзначали високі температури і нестачу опадів, які в окремих районах призвели до загибелі соняшнику та кукурудзи.
Про те, як вберегти регіон, Суспільне спілкувалися з головою відділу метеопрогнозів гідрометцентру Чорного та Азовського морів Оленою Тарнавською та Світланою Краковською — завідуючою лабораторії прикладної кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та Національної академії наук України, координаторкою міжурядової групи експертів зміни клімату в Україні, незалежною експерткою від України у групі науково-політичного діалогу конвенції ООН про опустелювання.
Спекотні роки і врожайність
Олена Тарнавська наголосила, що два останні літа були вкрай несприятливими для аграріїв. У 2024 році середньодобові температури перевищували кліматичну норму на 6–10 градусів, а цьогоріч — на 5–7 градусів.
"Минулого липня ми спостерігали сильну спеку, яка тривала понад 10 днів. На кількох метеостанціях області температура досягала абсолютних максимумів. Цього літа спека була менш інтенсивною, але її тривалість у поєднанні з відсутністю опадів призвела до значних втрат урожаю", – сказала Тарнавська.
За її словами, у південних районах спостерігалася повна загибель посівів кукурудзи і соняшнику.
"Ґрунт у деяких районах висох на метрову глибину. Це означає, що навіть після дощів волога не встигає накопичуватися, а рослини не можуть нормально розвиватися", – додала вона.
Водночас у північних і центральних районах області умови були дещо кращими завдяки опадам, які хоч частково компенсували втрати.
Кліматичні зміни в Україні
За даними багаторічних спостережень, середня температура в Україні зросла на 3 градуси. Доктор географічних наук Віктор Вишневський пояснив, що це змінило кліматичну карту країни.
"Фактично Україна у кліматичному плані перемістилася на 500 кілометрів південніше. Якщо порівняти, то нинішній клімат Одеси схожий на клімат Стамбула XIX століття, а Києва — на клімат Південної Херсонщини того ж періоду. Це однозначно свідчить про зменшення зволоження і зростання ймовірності посух та літніх пожеж", – сказав науковець.
Такі зміни вже відчутні на врожайності та стані ґрунтів, особливо у степових регіонах.
Перспективи опустелювання
Завідувачка лабораторії прикладної кліматології Українського гідрометеорологічного інституту Світлана Краковська підкреслила, що посухи на півдні Одещини можуть перерости у процес опустелювання.
“Окрім висихання рослинності, до можливого опустелення півдня Одещини може призвести висихання і засолення ґрунтів, які призводять до поступової деградації. І, звичайно, це людська діяльність, вона аж ніяк не сприяє перешкоджанню випаровуванню води: для міліарації забирають, як правило, поверхневі води, а їх і так мало в Одеській області", – пояснила кліматологиня.
На її думку, загрозу посилювала і війна. Через обстріли виникали пожежі, які знищували рослинність, а також держава не могла спрямувати достатньо ресурсів на природоохоронні програми, бо першочерговими залишалися витрати на оборону.
Ознаки, які вже проявилися
Краковська наголосила, що на півдні Одеської області зростає кількість "тропічних ночей", коли температура вночі не опускається нижче 20 градусів.
"У минулому такі ночі були поодинокими, а тепер вони повторюються серіями. Це небезпечно для здоров’я людей, особливо дітей, людей старшого віку та тих, хто має хронічні захворювання. Організм не встигає відновлюватися вночі", – сказала вона.
Серед територій, найбільш вразливих до опустелювання, науковиця назвала Куяльницький лиман та прилеглі регіони. Там через засолення і деградацію ґрунтів зникає продуктивна рослинність, а лісосмуги, які мали б стримувати ерозію, вирубуються або зникають без належного догляду.
Досвід інших країн
Науковиця підкреслила, що подібні процеси відбувалися й у інших країнах. У південно-східній Іспанії тривалі посухи та неконтрольоване зрошення призвели до деградації ґрунтів. Подібна ситуація розвивалася у країнах Північної Африки, а також в Ірані та Іраку, де посуха супроводжувалася пиловими бурями.
"Це приклади того, як нехтування стійким управлінням природними ресурсами запускає незворотні процеси. Для України вони можуть бути попередженням", – зазначила Краковська.
Що робити
За її словами, Україні потрібні системні рішення. Серед них – створення та відновлення захисних лісосмуг, управління пасовищами, модернізація системи зрошення та перехід на відновлювану енергетику.
"У нас ще є шанс. Але потрібно включити кліматичні питання до стратегічних планів на всіх рівнях управління – від державного до місцевого. Те, що ми зробимо зараз, визначить, чи зможе Одещина уникнути опустелювання", – сказала Світлана Краковська.
Вона додала, що окремі локальні проєкти вже розроблялися, зокрема для Куяльницького лиману, але їх необхідно інтегрувати в довгострокові стратегії.
Читати ще
В Одесі провели захід "Я рятую Куяльник"Оптимістичний сценарій
Науковиця зауважила, що оптимістичний сценарій передбачав би розвиток систем раннього оповіщення, створення механізмів захисту врожаїв від граду та хвиль спеки, збереження й примноження водних ресурсів.
"Опустелювання – це не вирок. Якщо діяти вже зараз, ми можемо мінімізувати ризики. Але якщо втратимо час, тоді доведеться говорити вже не про запобігання, а лише про пом’якшення наслідків", – підсумувала Краковська.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області.