Цьогоріч жнива на Львівщині стартували на два тижні раніше, ніж торік. Обмолот врожаю розпочався з ранніх зернових культур, зокрема озимого ячменю.
Про це Суспільному повідомила заступниця директора обласного департаменту агропромислового розвитку Людмила Гончаренко.
"Минулоріч десь жнива розпочинали ми 12 липня, а тут активно вже тривають. Майже дозбирується озимий ячмінь. Вже приступили до збору озимої пшениці і озимого ріпаку. І я хочу сказати, що ми бачимо непогані результати, прогнозуємо навіть незначне зростання валової продукції в поточному році", — каже посадовиця.
В області є дві категорії виробників зерна – сільськогосподарські підприємства та населення. Селяни здебільшого вже не обробляють площу, а передають в оренду виробникам. Завдяки цьому площа посівів збільшилася майже на 4 тисячі гектарів.
"Це, мабуть, пов'язане із тим, що війна і людей багато виїхало. Ну а друге — це те, що тепер ввели додаткове податкове навантаження. І люди чи обробляють самі свою землю, чи не обробляють і вона в них стоїть необроблена, вони мусять платити додатковий податок. То їм вигідніше передати цю землю в оренду сільськогосподарським підприємствам", — каже Людмила Гончаренко.
Торік на Львівщині виробили 1 мільйон 700 тисяч тонн збіжжя. Для споживчих потреб використали мільйон 200 тисяч тонн. Решту експортували.
Директор фермерського господарства "Колос" Степан Ціолковський раніше вирощував кукурудзу, ячмінь, пшеницю та ріпак. Цьогоріч засіяв 1000 га сої і планує вперше її експортувати до Італії. Каже, ціна зросла і це стало економічно вигідно.
Від початку повномасштабного вторгнення площі фермерського господарства збільшили на 20%.
"Захід України має працювати, не зупинятися, особливо сільське господарство. Тому що на Сході об'єми земель впали, вирощування впало через обстріли і замінування. У мене є добрий колега з Херсонщини, мав 6000 гектарів поля. Цього року посіяв тільки дві, а 4000 гектарів не може — то окуповані або заміновані, не може зайти. Ось така історія. Тому нам треба тут збільшувати", — каже аграрій.
У 2022 році фермерське господарство Степана Ціолковського отримало техніку від благодійного фонду. Цього року аграріям Львівщини пропонують подати заявку на отримання безкоштовних рукавів для зберігання зерна від фонду Говарда Баффета "Жнива Перемоги". Степан Ціолковський також подав документи.
У селі Вузлове впродовж 75 років працює і аграрна фірма ім. Маркіяна Шашкевича. На площі майже 2300 га вирощують озиму пшеницю, ячмінь, ріпак, цукровий буряк, сою, кукурудзу та гречку. Зараз на підприємстві разом з іноземними інвесторами розробили сівозміну. Тобто посіви на землі будуть міняти місцями, щоб збільшити кількість врожаю.
"Кожного року по-різному є. Минулого року були цукрові буряки, цукор. Прибуток складав нормальні ціни, десь до 1000 євро з гектара прибутку було на цукрових буряках. На пшениці минулого року в нас було 3,7 мільйона збитку. На гречці не було збитку. Не було прибутку і не було збитку. Коли позаминулий рік гречка коштувала 28 тисяч, тоді було 20 тисяч прибутків. Минулого року не було прибутків", — розповідає аграрій Роман Соловік.
В аграрній структурі відбуваються зміни, тобто пропозиція на ринку землі залишилася, а попит змінюється, каже доктор економічних наук Ростислав Слав’юк. До прикладу, якщо раніше був популярний експорт соняшника, зараз виробники намагаються самі переробляти насіння на олію, бо так вигідніше.
"Перевезення – це є пальне, а зберігання, сортування, провіювання, просушення – це все електрика, розумієте? І оці перебої з постачанням вони дуже-дуже впливають на зерновий ринок. Але плюс є в тому, що в нас суха погода. А значить — менші витрати будуть на досушування, на, скажімо, просіювання і так далі. Тобто все-таки зерно, можливо, піде не гіршої якості", — каже Ростислав Слав'юк.
За його словами, на агросферу сильно впливають російські обстріли.
"Що на ринку зараз заважає дуже серйозно — це те, що нищиться інфраструктура. Тому що зараз, коли зерно тільки продають, але, до речі, продаж зерна – це теж проблема. Але коли продають зерно, вибачте, дрібні власники продають за 4 тисячі за 4,5 тонни, ну це взагалі смішна ціна. При тому, що ціна в порту чи на елеваторах – 8 тисяч", — пояснює доктор економічних наук.
В Мінагрополітики прогнозують, що цього року в Україні зберуть 77 млн тонн, з них 56 млн тонн зернових та 21 млн тонн олійних культур. Це менше ніж минулого року, у 2023 році зібрали 82 млн тонн. Чи вплине кількість зібраного врожаю на ціни, буде відомо згодом.
