Готувались ще за місяць до вторгнення. Як Львівська галерея мистецтв зберігає експонати під час війни

Виставка у Львівській галереї мистецтв, 2 лютого 2021 року. Суспільне Львів

Львівська національна галерея мистецтв імені Б. Возницького, яка у своєму складі має більше 20 музейних комплексів, на сьогодні є найбільшою музейною інституцією в Україні. Фонд галереї налічує близько 67 тисяч мистецьких творів. Через повномасштабну війну частину експонатів довелось у різний спосіб убезпечити.

До Міжнародного дня музеїв Суспільне дізнавалось, як галерея захищає історико-культурну спадщину своїх музейних комплексів та де зберігаються цінні твори мистецтва.

Як розповів генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Возницького Тарас Возняк, хоч багато хто запевняв, що гаряча фаза війни в Україні неможлива, було відчуття що катастрофа все ж наближається. Відтак, приблизно за місяць до початку повномасштабного наступу РФ в Україну там уже готувались.

"Ще до повномасштабної війни у нас були підписані усі документи, які регулювали наші дії. Крім того, ми розпочали кроки з підготовки до можливої евакуації або принаймні можливого забирання наших мистецьких творів з приміщень, які могли бути уражені. Наприклад, зняли і перемістили у місця, які передбачені для зберігання, всю експозицію в Палаці Потоцьких. Також з других поверхів наших музеїв, де є великі вікна, перемістили твори у підвальні чи віддалені приміщення, сховища, тобто туди, де малоймовірно, що щось вороже попаде", – розповідає Тарас Возняк.

Суспільне Львів

До пакування залучили практично усіх працівників галереї мистецтв. Чоловіків почали переводити на інші режими роботи, зокрема на цілодобову охорону приміщень.

"Всі добре пам’ятають, що відбулось в Іраку, коли американські війська ще не увійшли, а місцеві мародери розграбували місцевий музей. Це стало черговою трагедією не лише для культури цієї країни, а й культури цілого світу. Звісно, ніхто не хоче, щоб це повторилось у них", – додає Тарас Возняк.

За час війни галерея не втратила жодного свого експоната чи твору мистецтва, та все ж у червні 2022 року через обстріл вибуховою хвилею пошкодило будівлю та вікна Жовківського замку. Зараз усе відновлено.

Оскільки Львівська національна галерея є найбільшою музейною інституцією в Україні, що налічує 67 тисяч мистецьких творів, запакувати все в одну коробку чи заховати в одне приміщення вкрай складно. Відтак, шукали різні способи, як це зробити.

Найціннішими, а отже такими, що підлягають найбільшому убезпеченню, є твори першої категорії (усі твори залежно від їхньої мистецької вартості поділені на три категорії, – ред). Їх перемістили у "запасники" або перевезли за кордон, де зберігаються на так званих довготривалих мистецьких виставках.

"Усі 67 тисяч творів сховати і убезпечити неможливо. Але те, що вкрай цінне, мусили. Точної кількості творів мистецтва, які є убезпечені, назвати важко, бо ця цифра щоразу змінна: одні твори вивозимо на виставки та експозиції, інші привозимо, решта сховані", – говорить музейник.

Роботи Яцека Мальчевського з фондів Львівської галереї мистецтв на великій виставці в Познанському національному музеї. Пресслужба Львівської національної галереї мистецтв

Загалом від початку повномасштабного вторгнення в межах музейної мистецької дипломатії вже відбулось 16 закордонних виставок. Здебільшого їх презентували у країнах Балтії, Польщі та Італії.

Серед найцінніших і найвартісніших творів, які є в колекції Львівської галереї мистецтв, є колекція робіт Йогана Георга Пінзеля, яку вже експонували в Латвії, Литві та Кракові. Також до їх числа можна віднести картину "Платіж" Жоржа Де Латура, яку також презентували за кордоном. 20 червня у замковому комплексі "Вавель", що у Кракові, відкриють другу виставку Георга Пінзеля.

Каталог виставки у замковому комплексі "Вавель" у Польщі. Пресслужба Львівської національної галереї мистецтв

Як зазначив Тарас Возняк, першими партнерами, які відгукнулись і запропонували допомогу, стали музейники Литовського художнього музею, Палацу Великих князів Литовських у Вільнюсі, Рундальського палацу та інших литовських музеїв. Також руку допомоги простягнули музейники Королівського палацу у Варшаві, замку "Вавель" у Кракові, Національного музею у Познані. Усі вони брали роботи на експонування та зберігання.

Попри війну практично усі музеї, які належать до Львівської галереї мистецтв, відкриті для відвідувачів. Більше того, за два роки повномасштабної війни людей побільшало, відтак фінансові збори музеїв зросли.

"У порівнянні з 2021 роком кількість відвідувачів у 2022-2023 роках зросла на 20-30%. Ми перевиконали фінансовий план і навіть почали працювали понадпланово. Багато в чому це пояснюється тим, що значна частина українців переїхала мешкати на Захід України. Вони цікавляться музеями, планують поїздки, відвідують колекції", – пояснює чоловік.

Це, за його словами, дало змогу десь розпочати, а десь відновити реставрацію приміщень. Зокрема, вдалось повністю відновити підлогу на другому поверсі у Палаці Потоцьких, вже завершуються роботи з відновлення дерев’яної Церкви святої Трійці у Жовкві і дахів Жовківського замку.

"Під час війни не лише можна, але й треба відвідувати музеї. Людина живе тоді, коли вона живе. Іншого часу, молодості чи зрілості, у людей не буде. Треба жити, пізнавати нове і радіти кожному прожитому дню, всупереч всьому. А нам робити своє – оберігати і показувати здобутки України", – додає генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Возницького Тарас Возняк.

Що відомо про Львівську національну галерею мистецтв?

Львівська національна галерея мистецтв – один з найбагатших музеїв України. Збірка налічує твори світового та національного мистецтва від античних часів до наших днів. До найбільш вартісних належать колекції європейського мистецтва, львівської скульптури, українського портрету ХVІ-ХІХ ст., ікон та меблів. Музей володіє унікальними за своєю значущістю творами польських та австрійських художників.

До складу галереї входять 21 більших та менших музейних комплексів, окремих невеликих музеїв, які працюють як окремі відділи або сектори:

  • Відділ "Музей європейського мистецтва ХІУ-ХУІІІ ст."
  • Відділ "Музей європейського мистецтва Х1Х-ХХ1 ст."
  • Відділ "Музей-заповідник "Підгорецький замок"
  • Відділ "Музей-заповідник "Олеський замок"
  • Відділ "Музей-заповідник "Золочівський замок"
  • Відділ "Музей східного мистецтва"
  • Відділ "Музей Великий палац Золочівського замку"
  • Відділ "Музей-заповідник гетьмана України Івана Виговського"
  • Музей Жидачівської землі
  • Музей гетьмана України Івана Виговського
  • Музей-заповідник "П’ятничанська вежа"
  • Відділ "Музей Івана Георгія Пінзеля"
  • Відділ Музеїв-пам’яток
  • Сектор "Музей Каплиця Боїмів"
  • Сектор "Музей Храм Івана Хрестителя"
  • Сектор "Музей Теодозії Бриж"
  • Відділ "Музей книгодрукування"
  • Сектор "Музей староукраїнської книги"
  • Музей-заповідник Маркіяна Шашкевича
  • Музей-заповідник "Русалка Дністрова"
  • Музей модерної скульптури Михайла Дзиндри