У Трускавці, що на Львівщині, занедбану котельню перетворюють на науково-мистецький центр. Ініціатором ревіталізації став 24-річний місцевий архітектор Олександр Цюпер, який прагне дати нове життя закинутим промисловим спорудам. У неділю, 16 серпня, оновлений простір під назвою «Котельня» презентували відвідувачам під час фестивалю.
Як розповів Суспільному автор ідеї та організатор фестивалю «Котельня фест», 24-річний Олександр Цюпер, задум ревіталізувати недіючі будівлі котельні з'явився в нього у 2023 році. Усе стартувало з літніх кінопоказів для дітей.
«Ми прийшли до міської адміністрації з глобальною візією, але попросили супермало: просто дайте одного комунальника покосити траву і проектор для екрана. Ми це зробили якісно, продемонстрували нашу спроможність... і так от, маленькими кроками», — розповідає Олександр.
Олександр Цюпер навчався у Києві. З початком російського вторгнення повернувся у рідний Трускавець. Розповідає, що коли шукав тему для дипломної роботи, почав дивитися на цю котельню біля його будинку не просто як на закинуту будівлю, а як на цілісний комплекс, який має великий потенціал.
«Дуже хотів взятися, бо розумів, що так як в місті величезний будівельний бум, оця пуста ділянка в межах центру району на 2 гектари — потенційний ЖК. І тому треба щось робити, негайно щось робити», — каже чоловік.
Далі, розповідає Олександр, він здобув стипендію для громадських активістів Східного партнерства. Це дало поштовх, хоча грошей усе одно не вистачало. Тоді він з командою почав активно залучати місцевих підприємців. За його словами, до ініціативи долучилося близько 30 партнерів, які допомагали фарбою, деревиною, їжею, надали світло чи доступ до води, необхідне обладнання й інструменти.
Впродовж двох тижнів на території котельні діяла науково-мистецька резиденція, в якій взяло участь 20 учасників з різних регіонів країни. Волонтери змонтували вуличні меблі, намалювали мурал, звели сцену та розчистили приміщення колишньої бойлерної під перший пілотний простір для подій.
23-річний Данило Василенко родом із Дніпра зараз проживає у Кропивницькому. Хоча, каже, не має профільної архітектурної освіти, раніше вже мав досвід волонтерства та будівельних ініціатив, зокрема, допомагав облаштовувати укриття та реабілітаційний центр у Кривому Розі разом із ГО «Будуємо Україну разом». Каже, взяв участь, щоб і місцеві жителі теж побачили потенціал і перестали маргіналізовано ставитись до цього простору.
«Кожен із нас має тепер цей скіл — потенціал бачити майбутнє у таких просторах, де здавалося б, що їх не може бути. І тому кожен із нас вже бачить потенційні такі локації в своєму місті і вже хоче долучитися до їх відновлення, повернення, бо не сказати, що на це потрібно дуже багато ресурсів... дійсно все може початися з візії або просто бажання», — мовить Данило Василенко.
Місцева жителька, 27-річна Роксолана Довганюк, розповідає, що коли дізналася про плани ревіталізації «Котельні», вирішила долучитись. Жінка додає, що не пам'ятає котельню робочою, хоч виросла тут і повз неї ходила постійно.
«Ми прийшли чисто на толоку з подругою. І прибирали. А потім ходили на фільми, бо проводився кіноклуб, і допомагали. Класно, не я одна з місцевих ходжу. Це дуже приємно, що люди бачать, що щось відбувається і доєднуються», — каже Роксолана.
Чотири роки тому жінка повернулася до Трускавця зі Львова, де навчалася. Каже, що у її рідному місті бракує просторів для дозвілля та спілкування молоді.
«Якщо тобі не 50 і ти не ходиш танцювати в «Шайбу»«Шайбою» місцеві називають танцювальний майданчик Палацу культури імені Тараса Шевченка через його круглу форму, тут взагалі нічим зайнятися. Було б класно мати молодіжний простір, коворкінг чи місце для мистецьких івентів, де можна знайомитися з людьми. Для місцевих класно залишити назву «Котельня». Немає сенсу нічого вигадувати — це ім'я вже знають всі», — мовить місцева жителька.
У планах колишню бойлерну котельні перетворити на мистецький центр з галереєю та кав'ярнею. Там вже діє виставка, щоб люди могли приходити вже зараз, навіть попри те, що дах подекуди ще протікає і немає опалення, каже Олександр Цюпер.
«Не потрібно шукати мільйони доларів, чекати десятки років. Потрібно діяти вже і зараз, бо війна триває, ті, хто хотів і міг цим займатися раніше, зараз у війську. І такі молоді як ми мають робити ось такі речі, і це реально робити зараз», — говорить Олександр Цюпер.
Організатор зазначає, що після обговорення з громадою тут планують створити повноцінний науково-мистецький центр для молоді.
