Виїхала з окупації й очолила дитячий центр на Львівщині: історія логопедки-дефектологині з Миколаївщини

Антоніна Лисянська — логопедка-дефектологиня з міста Снігурівка на Миколаївщині. Жінка місяць прожила в окупації, а коли вдалося виїхати на Львівщину — влаштувалася на роботу в дитячий центр. Згодом Антоніна очолила заклад і зробила його більш інклюзивним.

Деталі Антоніна Лисянська розповіла Суспільному.

"Я відкрила власний кабінет, облаштувала його вже повністю, взяла кредити, взяла меблі. Але буквально за день – на наступний я мала відкривати, запускати то все — прийшла війна. І звідти я нічого не забрала взагалі. Тобто, залишилася з купою кредитів, без грошей і в підвалі", — розповідає Антоніна.

Снігурівка опинилася в російській окупації. Антоніна каже, що спостерігала, як російські танки їхали повз її дім:

"Почали їхати танки російські й ми то спостерігали, як вони їхали мимо нашого дому. Вони ходили по вулицях, могли зайти у двір, заїхати на танку у двір. Переважно вони шукали сім’ї, у котрих є люди АТОвці саме. В мене двоє дівчат, молодих, гарних. Я їх просто ховала в підвалі, щоб не дай Боже ніхто… Зв’язку не було, світла не було, води, газу – нічого не було взагалі. Ми варили їсти на залишках балонного газу, зробили заздалегідь заготовки з того, що змогли купити в магазинах. Тому що коли росіяни зайшли, вони всі магазини "дочистили" і просто продуктів не було.

Через місяць Антоніна з родиною змогла виїхати з окупації на Львівщину, де жінка влаштувалася логопедом у дитячий простір. Через декілька місяців вона очолила заклад.

"Моя програма – всебічний розвиток дітей. Сюди включаються як нормотипові діти, так і діти з особливими освітніми потребами. В нас є діти з аутизмом, багато з мовленнєвими порушеннями. Я зробила іншу програму – там, де розвивальні заняття спрямовані на всебічний розвиток, і фізичний, і психологічний", — розповідає Антоніна.

Наразі жінка готується відкривати власну студію розвитку й корекції для дітей.