У Львові сьогодні, 30 серпня вшановують пам'ять Героя України та колишнього голови Верховної Ради Андрія Парубія у річницю його загибелі. На площі його імені відкрили виставку «Андрій Парубій веде нас в бій», присвячену його життю та діяльності.
Про це повідомила кореспондентка з місця подій.
Акція вшанування відбулась на площі Андрія Парубія. Вступне слово виголосив батько Андрія Парубія Володимир. На захід прийшли його родичі, друзі та мешканці міста. Також виступили улюблені музиканти, яких слухав нардеп.
Серед присутніх родичка нардепа Христина Парубій.
«Сьогодні рік, як вбили Андрія Парубія, ми рік без нього. Ми вирішили організувати заходи, які б нагадали про це вбивство, які б нагадали про той чин, який Андрій Парубій робив протягом всього свого життя. Ми покликали друзів та побратимів, які любили хресного, які його поважали. Тут і Марія Бурмака, тут гурт "Рутенія" — це улюблені артисти, які завжди звучали в машині Андрія Парубія», — каже Христина Парубій.
На заході представили виставку «Андрій Парубій веде нас в бій». Вона демонструє світлини та історії з життя колишнього голови Верховної Ради.
За словами Христини Парубій, виставку вже показували у десятках шкіл Львівщини.
«Ця виставка триває з лютого цього року. Ми її приурочили до вбивств під час Революції Гідності, до річниці. І вона протягом навчальних місяців об'їздила десятки шкіл. Протягом літа ми її возили у райони області: вона була в Новояворівську, Яворові, Пустомитах. І коли почнеться навчальний процес, цю виставку також будемо і по школах поширювати, і будемо їздити в громади та працювати з дітьми у громадах. Крім того, ми ще залучили Організацію Української Молоді "Спадщина", яку хресний організував ще в 1988 році.Ми робимо з ними майстер-класи, щоб дійсно дітям було ще цікавіше», — розповідає Христина Парубій.
Спогадами про шлях сина та його характер поділився батько політика Володимир Парубій:
«Багато хто, особливо коли він був головою Верховної Ради (казав, — ред.): "Ой, йому так легко, він раптом кар'єру зробив — заступником, голова Верховної Ради" і так дальше. Поки він до того дійшов, він був чотири рази на Майданах. Як комендант Майдану — першого і другого. Він завжди йшов попереду. (...) Він був наймолодшим депутатом не тільки на Львівщині — обласної ради, а й по всій Україні: йому ще не було 19 років. Але він ніколи не ламався, не лякався. І незважаючи на всі перепони, завжди був попереду».
«Дивовижно для всіх було і досі: як він вмів все організовувати. Він не просто був бойовик. Він — блискучий організатор. (...) Він не мав більшості, а він міг так переконати людей. Чого він досяг, поміняв закони проукраїнські — мова, Томос, декомунізація і так далі. Більше, ніж всі шість попередників разом взятих. Хоч ті мали більшість. І таким він був завжди. Вмів переконувати, вмів організувати. Він був не тільки великий патріот, незламний патріот. Він ще був гарний публіцист», — каже Володимир Парубій.
Також о 19:00 відбудеться показ фільму про Андрія Парубія.
Що відомо про вбивство Андрія Парубія
30 серпня 2025 року у Львові вбили колишнього спікера Верховної ради, чинного нардепа від «Європейської Солідарності» Андрія Парубія. Це сталося на вулиці Єфремова. В Андрія Парубія стріляв невідомий. Від вогнепальних поранень нардеп загинув на місці.
Як повідомляли джерела Суспільного, стрілець був одягнений як кур'єр служби доставки. За даними джерел, він використовував електровелосипед. Нападник підійшов до Парубія і близько восьми разів вистрілив у нього, після чого поїхав із місця злочину.
Для пошуку стрільця оголосили спецоперацію «Сирена», повідомляли в Офісі генпрокурора. Львівська обласна прокуратура розпочала досудове розслідування за фактом умисного вбивства.
Очільник Львівської обласної прокуратури Микола Мерет за кілька годин після вбивства політика повідомив, що відсутні будь-які відомості, які б пов'язували вбивство Ірини Фаріон та Андрія Парубія. Наразі розглядають кілька версій, зокрема, і російський слід.
Вночі 1 вересня Володимир Зеленський повідомив про затримання ймовірного вбивці Андрія Парубія на Хмельниччині. Правоохоронці отримали перші свідчення чоловіка.
1 вересня 2025 року 52-річному львів'янину, якого затримали у справі про вбивство Андрія Парубія, вручили підозру. Його дії кваліфікували за двома статтями Кримінального кодексу України: ч. 1 ст. 115 (Умисне вбивство) та ч. 1 ст. 263 (Незаконне поводження зі зброєю). Максимальне покарання, яке загрожує підозрюваному — позбавлення волі на строк до 15 років. Правоохоронці розглядають різні мотиви вбивства, зокрема і замовлення російських спецслужб.
2 вересня 2025 року попередню кваліфікацію — умисне вбивство, змінили на посягання на життя народного депутата України, вчинене у зв'язку з його державною чи громадською діяльністю. Санкція цієї статті передбачає позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне ув'язнення.
3 жовтня 2025 року підозрюваному у вбивстві Андрія Парубія Михайлові Сцельнікову повідомили про підозру у державній зраді. За даними СБУ, вони зібрали докази, що Сцельніков діяв на замовлення спецслужб Російської Федерації. Понад рік тому його завербували російські спецслужби. Відтоді він отримував різні завдання та звітував про їх виконання.
16 грудня 2025 року правоохоронці заявили, що знайшли зброю з якої вбили Андрія Парубія. Її, за даними слідства, підозрюваний намагався заховати у спеціальному «схроні». На зброї виявлено сліди ДНК підозрюваного. Як повідомили в управлінні СБУ у Львівській області, для вбивства використали пістолет Макарова, який правоохоронці розшукали під час розслідування.
Тоді ж, за даними Офісу генпрокурора, отримано нові докази, які свідчать про вчинення підозрюваним не лише умисного вбивства, а й низки тяжких злочинів проти основ національної безпеки України. Зокрема, мовиться про факти публічного виправдовування агресії РФ, глорифікації дій держави-агресора та заперечення факту війни, розпочатої у 2014 році (ч. 1 та ч. 3 ст. 436-2 ККУ).
18 грудня 2025 року під час засідання у Галицькому районному суді Львова підозрюваний заявив, що готувався до скоєння вбивства понад рік.
11 березня 2026 року Служба безпеки України завершила досудове розслідування у справі про вбивство народного депутата та колишнього голови Верховної Ради Андрія Парубія. Обвинувальний акт щодо підозрюваного скеровалт до суду. Михайлові Сцельнікову загрожує довічне ув'язнення з конфіскацією майна.
Ким був Андрій Парубій
Андрій Парубій — український політик та державний діяч. Він народився 31 січня 1971 року у Шептицькому (на той момент Червоноград), що на Львівщині.
У 1994 році Парубій закінчив історичний факультет Львівського університету, у 2001-му — аспірантуру Львівської політехніки.
Ще наприкінці 80-х Андрій Парубій став одним із керівників націоналістичної організації «Спадщина», брав участь у пікетах. У 1990 році Парубій став депутатом Львівської обласної ради.
У 1991 році Андрій Парубій разом з Олегом Тягнибоком заснував Соціал-національну партію України (СНПУ), згодом перейменовану у ВО «Свобода». З 1994 до 1998 роки був депутатом Львівської міської ради.
У 2004 році Андрій Парубій брав участь у Помаранчевій революції, був комендантом Українського дому, де розміщувався штаб протестних сил; у 2013-2014 роках — учасник Революції гідності, комендант наметового містечка та керівник Самооборони Майдану. Після втечі Віктора Януковича з України наприкінці лютого 2014-го указом виконувача обовʼязків президента Олександра Турчинова очолив Раду національної безпеки і оборони. Вже 7 серпня того ж року подав у відставку.
Невдовзі Андрій Парубій вийшов із ВО «Батьківщина» та перейшов до новоствореного «Народного фронту», серед засновників якого було багато ексчленів «Батьківщини». У грудні 2014-го він обійняв посаду заступника голови Верховної ради, яким на той момент був Володимир Гройсман. Із 14 квітня 2016 року до 28 серпня 2019 року Парубій був головою українського парламенту.
Андрій Парубій був депутатом Верховної ради чотирьох скликань — із 2007 по 2012 роки від пропрезидентського блоку «Наша Україна — Народна Самооборона», із 2012 по 2014-й — від ВО «Батьківщина» Юлії Тимошенко, у 2014-2014 роках — від партії «Народний фронт», очолюваної Арсенієм Яценюком та із 2019 до своєї смерті — від «Європейської Солідарності» пʼятого президента Петра Порошенка.
