Родина загиблого лучанина Ігоря Козачука просить присвоїти йому звання Героя

Ексклюзивно
Світлана та Ірина Козачуки, Луцьк, 20 липня 2023-го. Фото: Суспільне Луцьк

Присвоїти звання Героя України (посмертно) для 49-річного військовослужбовця Ігоря Козачука просять дружина Світлана Козачук разом із доньками, – розповіла Суспільному вдова загиблого старшого сержанта.

У пам'ять про чоловіка і тата сім’я зареєструвала петицію на сайті президента України.

Лучанин загинув 18 травня цього року в бою у районі міста Часів Яр Донецької області. Зі слів дружини, під час ворожого обстрілу її чоловік прикрив собою молодого побратима.

Ігор Козачук на службі. Фото Світлани Козачук

"Вони їхали на завдання. Це був обстріл. Їхали в авто і старалися втекти з машини, щоби врятувати свої життя. Наш Ігор, наш тато, зробив свою місію і дійсно прикрив того молодого хлопця", – каже Світлана Козачук.

Дружина загиблого військового Світлана Козачук. Фото: Суспільне Луцьк

У шлюбі з чоловіком Світлана прожила 27 років, разом виховували доньок, яким нині 26, 24 та 11 років. Коли розпочалася повномасштабна війна, Ігор Козачук пішов у терцентр комплектування та соцпідтримки, аби стати до лав ЗСУ.

"Зразу в п’ятницю він пішов у військкомат, а вже в суботу з речами він був мобілізований, 26 числа. Знаючи його, я не вговорювала, не зупиняла. І так само я розуміла, що він – мужчина, йому треба йти на захист. В першу чергу він захищав так само свою сім’ю", – говорить вдова.

Фото з родинного архіву Козачуків. Фото: Суспільне Луцьк

Лучанин потрапив у 100-ту Волинську бригаду тероборони. Спершу служив на посаді старшого сержанта в області, а з березня цього року перебував на Бахмутському напрямку. Світлана говорить: чоловік телефонував майже щодня, а вранці 18 травня напередодні загибелі спілкувалися по відеозв’язку.

"Він каже: я йду на завдання. І я кажу: чому, нащо, бо це зарано, бо ще мав день відпочивати. Каже: так треба. І я перший раз тоді в камеру заплакала. Бо воно якось у серці йокнуло", – зазначила дружина загиблого.

Фото з родинного архіву сім'ї Козачуків. Фото Світлани Козачук

Попрощалися з Ігорем Козачуком 23 травня. З дня смерті чоловіка, каже Світлана, минуло вже два місяці.

Фото Світлани Козачук

"Я, відкривши карту зараз, знаючи де він був, і побачивши, що там той клаптик звільнений, воно вже мені гріє душу, що це недаремно. Хочеться, щоб пам'ять про нього залишилася, і залишилася надовго. Для кожної сім’ї, думаю, важливо, щоб пам’ятали наших Героїв", – каже вдова загиблого лучанина.

У пам'ять про Ігоря Світлана носить брошку з калиною. Її чоловік мав позивний "Калина". Фото: Суспільне Луцьк

Донька Ірина Козачук розповіла, що спілкувалася з батьком майже кожного вечора. "Ми його пробували вмовити, але це був його вибір. Не вистачає якоїсь доброти і тепла", – зазначила донька.

Донька Ірина Козачук. Фото: Суспільне Луцьк

Донька Юлія Козачук (нині Харченко), яка зареєструвала петицію про присвоєння батькові звання Героя України, зазначила: батьків вчинок героїчний.

"Він їх закрив, вони вижили, а тато зробив таку пожерву собою, заради побратимів, заради нас із вами, щоб ми могли далі спокійно пити каву вранці, працювати, ходити на роботу і просто жити своє життя", – сказала дівчина.

Донька загиблого військового Юлія Козачук (Харченко). Фото: Суспільне Луцьк

Петиція про присвоєння Ігорю Козачуку звання Героя України станом на 20 липня набрала 16 тисяч 921 голос із 25 тисяч необхідних. Збір підписів триватиме до 26 серпня.

Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільного Луцьк.