Остаточні критерії, за якими бронюватимуть священників в Україні, зокрема й на Кіровоградщині, розробляє Державна служба України з етнополітики та свободи совісті. Алгоритм бронювання перебуває на етапі міжвідомчого узгодження.
Про це Суспільному розповів голова служби Віктор Єленський.
З 26 грудня 2024 року Кабінет міністрів України дозволив бронювати священнослужителів від мобілізації, а релігійні організації відніс до критично важливих.
За інформацією начальника групи бронювання Кіровоградського обласного територіального центру комплектування Миколи Лахаузова, згідно з постановою Кабінету міністрів, бронюванню підлягають всі військовозобов’язані священнослужителі за переліком посад, затвердженим Державною службою з етнополітики та свободи совісті. Держслужба повідомила, що для виконання цієї постанови відомству необхідно ухвалити такі нормативно-правові акти:
- "Про затвердження критеріїв та порядку, за яким здійснюється визначення релігійних організацій, які є критично важливими установами";
- "Про затвердження переліку посад священнослужителів, які працюють у релігійних організаціях, котрі визначені критично важливими установами".
За даними начальника групи бронювання, нині офіційно не встановили ані перелік релігійних організацій, священнослужителі яких можуть бути заброньовані, ані критерії визнання релігійних організацій критично важливими установами, немає й переліку посад священнослужителів, які можуть бути заброньовані.
Микола Лахаузов сказав, що у Збройних силах України є можливість проходити службу на посадах капеланів. Для цього необхідно відповідати вимогам:
- духовний сан – кандидат має бути священнослужителем офіційно зареєстрованої релігійної організації;
- лише громадяни України можуть проходити службу капеланом у ЗСУ;
- вища духовна освіта – бажано мати диплом духовної семінарії, академії або іншого релігійного закладу освіти;
- схвалення релігійної організації – капелан повинен отримати рекомендацію та благословення від своєї релігійної громади чи церковного керівництва.
Також необхідно пройти процедуру оформлення. Для цього потрібно:
- подати заявку до Головного управління морально-психологічного забезпечення ЗСУ та пройти співбесіду;
- підписати контракт – капелани можуть бути як військовослужбовцями, так і цивільними працівниками;
- пройти підготовку: тактичну медицину, військову етику, психологічну допомогу.
Капелан, за словами Миколи Лахаузова, має виконувати такі обов’язки:
- проводити богослужіння та релігійні обряди;
- підтримувати духовний та моральний стан військовослужбовців;
- надавати психологічну допомогу та поради;
- супровід поранених, підтримка сімей загиблих;
- взаємодіяти з релігійними громадами, волонтерами.
Думки щодо бронювання представників різних релігійних конфесій
Православна церква України
Архієпископ Кропивницький та Голованівський Православної церкви України Марк вважає, бронювання священників державою під час повномасштабної війни є необхідним.
"На війні є не тільки служіння зі зброєю. Якщо є така потреба і нагальність, то кожен з наших священників готовий взяти участь в захисті своєї країни. В тилу є рідні військовослужбовців, є віруючі люди й вони потребують духовної опіки священника. Тому священник має надавати у своєму служінні й розраду, і підтримку, і молитися разом з тими, хто проводжає своїх вірних у засвіти, вшановуючи належним чином полеглих героїв, закликати до молитви та до дії спрямувати свої зусилля на допомогу війську, підбадьорювати людей, давати їм надію. Тобто в нього є велика місія в тилу".
У Кіровоградській області, сказав, є 97 священників Православної церкви України.
"Частина наших священнослужителів є капеланами. Це 10 людей. Зрозуміло, що їх ця постанова Кабміну не стосується. Двоє наших священнослужителів є у війську: один в медичній роті несе своє служіння, інший – солдат".
Представник Союзу Церква Божа України
"Конституцію ніхто не скасовував і держава має створити такі умови для того, щоб священнослужитель мав якусь альтернативу. Тим більше у нас в Біблії написано, що священники не мають воювати. Вони мають інші обов’язки", – сказав єпископ Центрального регіону Союзу Церква Божа України Микола Литвин.
На думку Миколи Литвина, священників не повинні мобілізовувати.
"Є війна духовна, ми й воюємо духовно. Кожен вечір о 17:00 збираються люди в залі, люди моляться за Україну, за нашу армію, Збройні сили, за керівництво держави. Тому що так написано в Біблії, щоб ми молилися. Віруючі люди молилися за тих, хто керує державою і взагалі за армію. Це дуже важливо".
Єпископ Микола Литвин сказав, що у їхньої конфесії – 22 церкви в Кіровоградській області. Двоє священнослужителів пішли воювати: один загинув, інший – на фронті.
"У нас є хлопці, які справді кажуть: "Я знаю, що я маю там бути". Знаєте, це особисте їх рішення. Ми не можемо на підставі Біблії довести, що віруюча людина взагалі не бере в руки зброю. Тобто це все одно рішення серця".
Представник греко-католицької церкви
Протопресвітер Кіровоградської Української греко-католицької церкви Іван Третяк сказав, що для нього є важливим мати можливість бути в тилу й працювати.
"Ми можемо бути в тилу і віддано працювати: допомагати військовим і переселенцям. З нас є більше толку й праці тут, ніж якби ми, наприклад, були десь в лавах Збройних сил України. Тим більше ми маємо таку заборону – не брати до рук зброї".
За словами Івана Третяка, в області є шість священників їхньої конфесії. Особисто він дізнався про умови бронювання.
"Потрібно бути керівником юридичної особи, парафії, яка зареєстрована відповідно до чинного законодавства. Також потрібно бути офіційно працевлаштованим й сплачувати податки. Багато з нас офіційно влаштовані, сплачуємо відповідні податки, в тому числі військовий збір. Тому я думаю, що це є правильно й справедливо. Думаю, що війни ніхто не вигравав священнослужителями і не виграє".
Представник римо-католицької церкви
"Це була досить гарна новина для нас, що держава відповіла на прохання Всеукраїнської ради церков, які в Києві зверталися. Також кожна область, кожна церква просила, аби надали священнослужителям бронювання для того, щоб кожний священник міг виконувати свої безпосередні обов’язки та служіння, які пов'язані із храмом, тобто звершення таїнств, літургії, чи соціальне служіння, психологічне", – сказав настоятель римсько-католицької парафії Святого Духа Ростислав.
За його словами, у громадах Кіровоградщини є три священники римсько-католицької церкви.
"Священники будуть заброньовані ті, котрі є керівниками релігійних організацій або релігійних місій, тобто соціального якогось служіння. Наприклад, такі як "Caritas", "Caritas Speс" або настоятелі, керівники спільнот. Таким чином принаймні спільноти можуть функціонувати. Один священник може бути на місці, а інший – якщо буде потреба займатися капеланським служінням чи у війську, чи у шпиталі. Це залежить від потреби".
Думка юристки
Юристка Євгенія Захарченко розказала, що згідно з урядовою постановою, бронюватимуть 50% священнослужителів тих церков, які офіційно зареєстровані в Україні. Також на них не розповсюджується вимога щодо зарплати, яка зараз становить 20 тисяч для критично важливих підприємств.
"Кабінет міністрів дав таку пільгу, що середня заробітна плата не має відповідати двом з половиною мінімальним заробітним платам. Священники мають право бути заброньовані й не воювати, адже таким чином Кабінет міністрів захищає їхнє право на професію. Релігійні канони кажуть про те, що якщо священнослужитель взяв в руки зброю і ця зброя призвела до смерті когось з людей, то він більше не має права бути священнослужителем".
Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський сказав Суспільному, що поки не відомо, коли вони представлять критерії бронювання священників. З його слів, це залежить від багатьох відомств.