У Кіровоградській області на державному обліку перебувають майже 600 пам’яток історії та культури, половина з яких – археологічні. В регіоні є 2600 археологічних пам'яток, 95% з яких – поховальні кургани, решта – стародавні поселення різних культур.
Про це в етері Українського радіо Кропивницького розповів археолог Валентин Собчук.
За його словами, найстарішою пам’яткою в області вважають неандертальську стоянку "Андріївка 4" у Новомиргородській громаді Новоукраїнського району, яка існувала 50-40 тисяч років тому.
Пам’ятки досліджують під час експедицій, організованих Центральноукраїнським державним університетом імені Володимира Винниченка, сказав Валентин Собчук. Крім того, вони виконують функцію школи археології для студентів-істориків, які проходять практику під час цих експедицій.
"Через коронавірус та повномасштабну війну університет був вимушений призупинити експедиційні дослідження, тому останні розкопки проводились ще у 2019 році. Проте викладач Кирило Панченко разом зі студентами працювали у складі Скіфської Правобережної експедиції Інституту археології Національної академії наук України у 2021 році".
Археологічні експедиції організовують в університеті з 1978 року з ініціативи історикині Нінель Бокій. Її ім’ям названий археологічний музей при закладі, заснований 2011 року.
Завідувачка музею імені Нінель Бокій Ірина Козир розповіла, що окрім польових археологічних досліджень, важливим є й опрацювання археологічних матеріалів, тобто камеральна робота, теоретичні дослідження та історичні реконструкції, які роблять на основі археологічних пам’яток.
"На території нашої області археологічні дослідження з 2020 року майже припинилися, але разом з тим, у південних районах області працювали археологи з Одеського університету, 2021 року проводили археологічні дослідження на території нашої фортеці (Меморіальний комплекс "Фортечні Вали" у Кропивнциькому – ред.). Робота, пророблена у попередні роки нашою експедицією, дала нам змогу накопичити матеріал й артефакти, з яким можна було працювати".
Зі слів Ірини Козир, до 2020 року експедиція університету працювала на Торговицькому археологічному комплексі на території Новоархангельської громади Голованівського району Кіровоградщини. Роботи проводили на правому березі річки Синюха, де археологи й відкрили середньовічне місто золотоординської культури. Воно виникло на місці торгового шляху, а саме на місці переправи, і є найдавнішим містом Кіровоградщини.
"Крім того, за кілька років до повномасштабної війни ми здійснили дослідження знакової пам’ятки у великому масиві скіфських старожитностей біля села Васине Суботцівської громади Кропивницького району. Там ми дослідили курган вождя – з похованням скіфського аристократа, воєначальника. Це унікальна пам’ятка, адже там ми здобули кам’яну стелу. А ще в кургані була дерев’яна гробниця, яка не має аналогів нині. Вона дуже добре збереглася. Аналіз цих матеріалів, їх публікація дає змогу реконструювати багато спалених чи зруйнованих скіфських пам'яток з дерев’яними гробницями".
Чи фіксували влучання в історичні пам’ятки на Кіровоградщині від початку повномасштабної війни
Старший викладач кафедри історії України та всесвітньої історії університету Кирило Панченко розповів, що документально випадків влучань в археологічні та історичні пам’ятки на території Кіровоградської області не фіксували.
"На щастя, немає таких задокументованих випадків про те, що пам'ятки на території нашої області були знищені в результаті воєнних дій, хоча такі приклади є на півдні України".
Про відновлення експедицій
Ірина Козир сподівається, що цього року вони відновлять дослідження в Торговицькому археологічному комплексі.
"Ми плануємо поїхати нашою університетською археологічною командою, тому що пауза в дослідженнях цієї пам’ятки затягнулась, й для нас це надзвичайно складно. Наука не може зупинитися, ми маємо продовжувати роботу, яка на нас покладена".
Про "чорних археологів"
Людей, які в умовах війни займаються незаконним пошуком археологічних артефактів, тобто "чорних археологів", Кирило Панченко назвав внутрішніми ворогами держави. За його інформацією, на території області скарбошукачі незаконно збувають знайдені речі на спеціальних сайтах.
Предмети археології мають бути частиною національної музейної та історичної спадщини, вважає історик. Їх мають зберігатись в музеях та наукових установах, щоб бути доступними не лише для дослідників та колекціонерів, а й для усіх українців.
"Колекціонери, на жаль, часто сприяють незаконним розкопкам, адже попит на товар породжує незаконні пошуки".
Чи вистачає на Кіровоградщині археологів та чи зацікавлені громади в обліку пам’яток
За інформацією Ірини Козир, на Кіровоградщині не вистачає археологів, хоча регіон цікавий для дослідників.
"Сам обласний центр багатий на археологічні пам’ятки. Так, 2004 року на вулиці Попова (нині Незалежності), знайшли Сугоклейську могилу з близько 30 похованнями доби бронзи. А ще у мікрорайоні Кущівка знаходили кам’яні вироби тієї ж доби – це була майстерня із обробки каменю. На околицях міста є відкриті кургани із похованнями скіфів, сарматів, є поодинокі знахідки представників лісостепової зони, які в степу опинялись в результаті торговельних операцій чи набігів".
За інформацією Ірини Козир, є позитивні приклади, коли в громадах обліковують пам’ятки.
"Вони виявляють, обстежують та готують відповідну облікову документацію, після чого пам’ятки заносять у реєстри".
Більшість пам’яток на території області мають місцеве значення. До категорії пам’яток національного рівня можна віднести матеріали, знайдені у трипільському храмі у Небелівці Підвисоцької громади Голованівського району.
