Кіровоградський обласний клінічний кардіоцентр – єдиний заклад у регіоні, який має пакет від Національної служби здоров'я з лікування інфарктів. Як змінилася робота кардіоцентру, які нині проводять операції та як війна позначилась на кількості звернень пацієнтів, Суспільному розповів хірург кардіоцентру Павло Кіструга.
Тільки в кардіоцентрі можна лікувати інфаркти? (тут і далі пряма мова — ред.)
Це єдиний лікувальний заклад в області, де є обладнанням та кваліфіковані медичні працівники, які надають допомогу під час лікування інфаркту міокарда. Причому не лише в перші години перебування хворого в клініці — мова й про подальше лікування.
У кардіоцентрі декілька років проводять операції на відкритому серці
У кардіоцентрі лікують більшість хвороб серця, які є в переліку кваліфікацій серцевих хвороб. Ми почали робити більше операцій на відкритому серці з використанням штучного кровообігу. Втілили в практику операції на серці, що працює, при ішемічній хворобі серця, аортокоронарне шунтування. Виконуємо їх як зі штучним кровообігом, так і без нього. Вдосконалили деякі оперативні втручання, оперуємо різні клапанні вади серця, враховуючи й інфекційні ураження клапанного апарату серця. Є комбіновані операції, удосконалюємо процеси реабілітації хворих, працюємо над втіленням у практику операцій з доступів довжиною п'ять сантиметрів. Тобто якщо пацієнт хворіє тільки однією ізольованою вадою, нам достатньо виконати один боковий розріз в міжребер'ї й виправити його через розріз.
Операції, які роблять із мінідоступів, сприяють тому, що період реабілітації для пацієнта скорочуються. Виписка зі стаціонару настає швидше.
За всі ці операції платить НСЗУ. Цю допомогу можна отримати в кардіоцентрі, не треба їхати в інші області, інститути, які розташовані за межами області.
Операції на серці в кардіоцентрі проводять двічі-тричі на тиждень. Скільки хірургів залучають
В операційній під час операції перебувають щонайменше вісім-дев'ять людей. Це хірург, який оперує, два помічники, анестезіолог, перфузіолог, який забезпечує штучний кровообіг під час зупинки серця, помічники середньої ланки – анестезисти, операційні сестри, санітарки.
"В операційній допомагає досвід". Скільки треба вчитися, щоб стати кардіохірургом?
На мою думку, не менше десяти років. Шість років в університеті, три роки інтернатури. Треба, мінімум, два роки для того, щоб опанувати стандартні маніпуляції кардіохірурга, нескладні оперативні втручання, щоб лікар автоматично виконував доволі прості речі на погляд фахівців, які в цій галузі працюють довго.
Команда має працювати злагоджено, без зайвих емоційних навантажень, тому що сама ситуація може бути доволі стресовою. Я бачив хірургів, які дуже емоційно реагують на ситуації в операційній. Лікар має стимулювати бригаду під свою стриманість для того, щоб опанувати ситуацію, яка може виникнути в операції.
Наскільки охоче молоді фахівці йдуть у кардіохірургію?
Більшість молодих спеціалістів лякає довготривале навчання. Вони бачать, що це доволі складна спеціальність, яка потребує великої самовіддачі. Не кожен може витримати. Навіть ті, хто спочатку з ентузіазмом заходить в операційну, потім десь потрошку-потрошку відходить, тому що розуміють, що це дуже копітка праця, навчання, яке вони собі не так уявляли. Залишаються в цій галузі тільки ентузіасти.
Як війна позначилась на кількості звернень пацієнтів?
Нині в центрі оперують значний відсоток пацієнтів з інших областей, зокрема з тих, які межують з прифронтовими. Значну частину пацієнтів лікують із запущеними формами різних вад серця, тому що звертаються в останню мить. Тому іноді дуже багато часу витрачаємо на те, щоб виправити ваду й реабілітувати хворого. Взагалі, з урахуванням складності пацієнтів, до нормального способу та якості життя повертаються понад 90% хворих. Це залежить від того, наскільки рано людина звернулася до нас за допомогою. Ранні звернення пацієнта в кардіоцентр сприяють відновленню після операцій та успішному оперативному лікуванню.
В якому випадку треба звертатися до лікаря?
Коли є дискомфорт в ділянці серця, стискаючі якісь явища, біль, дискомфорт, який може віддавати у шелепу, в руки при навантаженні. Це можуть бути перші ознаки ішемічної хвороби серця. Дуже багато замаскованих проблем можуть бути під цими симптомами, але це прерогатива лікаря уточнювати й ставити той діагноз, який призведе до правильного лікування.
