Керівник фермерського господарства з Кіровоградщини Володимир Шмагайло три тижні не отримує бюджетне відшкодування податку на додану вартість (ПДВ). Він продає за кордон зернові та олійні культури. В Україні сплачує податок, коли купує пальне, добрива чи техніку. А коли продає врожай за кордон, держава має повернути йому сплачений раніше податок. Нині через затримку відшкодування ПДВ залишається без обігових грошей.
Про це фермер розповів Суспільному.
Експорт за кордон
Володимир Шмагайло 15 років експортує за кордон соняшник, пшеницю, гірчицю й ріпак. Через обстріли російської армією портів та знищенням українських переробних підприємств фермер вирішив змінити логістику й перевозити врожай вантажівками. Господарство має статус експортера. Це за словами фермера, дає переваги, зокрема можливість самостійно декларувати походження товару й щоразу не звертатися до митниці за отриманням сертифіката з перевезення, що економить час.
«Переважно експортували до Німеччини: у Гамбург та Баварію, Мюнхен, до Польщі в Гданськ. Зараз перенаправили на південні регіони Євросоюзу, це Болгарія, Румунія. Готуються контракти з Туреччиною».
За словами фермера, за тонну соняшнику в Україні пропонують до 15 тисяч гривень, за кордоном ціна майже на 70% вища.
Продавати врожай лише на внутрішньому ринку господарству невигідно, пояснив Володимир Шмагайло. Потрібні гроі, щоб вчасно розраховуватися з орендодавцями землі, виплачувати зарплати працівникам і сплачувати податки.
Затримка відшкодування ПДВ
Як експортер, Володимир Шмагайло протягом 15 років отримує з держбюджету відшкодування за сплачений податок на додану вартість з експортованих товарів. Це означає, що держава повертає господарству гроші, які воно раніше сплатило у вигляді цього податку в Україні, а товар продало за кордон. Наприклад, це можуть бути витрачені гроші на матеріали чи послуги, необхідні для експорту продукції, пояснив фермер. Останні три тижні не отримує відшкодування.
«З тонни — 14% на пшеницю, на соняшник. Якщо ми експортували на десять мільйонів, мільйон 400 тисяч гривень нам повинні компенсувати. Для нас це дуже суттєві гроші. Значну частину витрат господарство покриває за рахунок позик у банках, за які сплачує відсотки. І невеличка кількість залишається сільгоспвиробнику на подальшу діяльність».
На думку Володимира Шмагайла, зупинка відшкодування ПДВ може поставити під загрозу роботу аграрних підприємств.
«Закриємо відшкодування ПДВ — знищиться й аграрна галузь».
Зі слів фермера, якщо податок на додану вартість не відшкодовуватимуть, це вплине на виплати пайовикам та зарплати.
«У нас єдиний вихід – експорт. Але потрібно і відшкодувати ПДВ. Якщо не буде відшкодування, сенс експорту буде зменшуватися, наші зусилля зійдуть нанівець. Коли почнуть "сипатися" господарства, то, я думаю, надходження в бюджет зменшаться в рази».
Що відомо про затримку відшкодування ПДВ
12 жовтня міністр фінансів Сергій Марченко під час години запитань до уряду у Верховній Раді повідомив, що тимчасово призупинили бюджетне відшкодування податку на додану вартість на 18 мільярдів гривень. Причина — затримка міжнародної допомоги через невиконання Україною взятих на себе міжнародних зобов'язань.
Строк відновлення офіційно не визначили.
Невиплата податку на додану вартість експортерам підриває їхню конкурентоздатність на світових ринках, вважає голова громадської організації «Комітет економістів України» Андрій Новак.
На його думку, через нестачу грошей підприємства можуть скорочувати обсяги експорту. У результаті держава недоотримуватиме не лише податок на додану вартість, а й інші податки та платежі.
«Менше будуть експортувати, продавати, і в результаті держава отримає менше податків, інших платежів. В економіці нічого не відбувається лінійно, а уряд зараз себе повів лінійно по відношенню до економічних процесів, думаючи, що він зекономить на відшкодуванні ПДВ реальним виробникам. Тому я би радив це рішення уряду відмінити як помилкове».
На думку економіста, через таке рішення держава може втратити частину власних надходжень, зокрема грошей, необхідних для фінансування оборони.
Відшкодування ПДВ підприємцям Кіровоградщини
Суспільне звернулося до управління Державної податкової служби у Кіровоградській області із запитом, щоб дізнатися, яку суму податку на додану вартість не відшкодували підприємцям Кіровоградщини. Отримали письмову відповідь на інформаційний запит від заступника начальника управління податкової служби Сергія Колотухи.
«У січні-грудні 2025 року 54 суб'єкти господарювання отримали з бюджету на рахунки платників один мільярд 664 мільйони гривень бюджетного відшкодування ПДВ. У січні — вересні 2026 року — мільярд дев'ять мільйонів гривень. На підставі баз даних податкової служби та Державної казначейської служби формується реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Адміністратором реєстру як окремого інформаційного ресурсу є Міністерство фінансів України. Безпосереднє перерахування грошей з держбюджету на банківський рахунок платника податків здійснює Державна казначейська служба».
Відповіді на запитання, яку суму податку на додану вартість не відшкодували підприємцям Кіровоградщини, податкова не надіслала.
5 листопада Суспільне надіслало запит Державній казначейській службі України з цим питанням. Оприлюднимо відповідь, коли отримаємо.
Згідно з законом «Про доступ до публічної інформації», відповідь на інформаційний запит має бути наданий не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі, якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк його розгляду може бути продовжений до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження.
За інформацією, яку надав Суспільному заступник начальника управління податкової служби в області Сергій Колотуха, з 23 жовтня платникам Кіровоградщини почали відшкодовувати заборгований податок на додану вартість.
На які виплати уряд спрямував гроші насамперед
28 вересня уряд визначив пріоритетність державних видатків в умовах складної ситуації з державними фінансами та затримки частини запланованого міжнародного фінансування. Передусім фінансуються оборона, пенсії та соціальні виплати, зарплати вчителям, лікарям та іншим працівникам бюджетної сфери. Відклали видатки, які не є першочерговими, їх блокує казначейство.